Сьогодні прип..здив за місцем прописки по своїх квартирних справах. Зайшов до правління кооперативу спитати, чи не розносили часом повістки з військомату по квартирах. Кажуть, що на весь ах..єнний наш багатоповерховий будинок, з шістьма парадняками і мільоном мешканців в кожній хаті, була лишень одна повістка.
Я, звичайно не засмутився, але й не зрадів. Тут вкотре пойняв, що ми, вкраїнці, все ж таки більше петлюрівці, аніж махновці. Махновці в нас є, і канєшно дох..я. Всі ці добровольчі батальйони (нехай й бандерівські) цілком в межах махновського тренду. Мотивація в них така: нах..й значить нах..й, сука! Це, канєшно, чистий кшатрізм.
А от петлюрівців значно більше. Мотивація петлюрівця інакша: та бл..дська печінка, ну наливай. В тому сенсі, що воювати не охота. Охота сапати (в широкому смислі цього слова), але мою сапку не чіпай, бо уп..зджу нах..й. Це не кшатризм. Це гірше. Це агрокшатрізм. Кому гірше? Кацапам, цим споконвічним безхатькам і лісовим злодіям.
П.С. Повістка не мені.