Позиція Сенату Польщі — крок назад, — Громадський комітет примирення

15:10, 11 липня 2013

11 липня в 70-і роковини Волинської трагедії Громадський комітет «Примирення між народами» звернувся до влади України і Польщі зі закликом не легковажити історичною пам’яттю і не заохочувати жодні політичні наміри, здатні завдати шкоди і нашим народам, і всій європейській справі.

Відповідне звернення сьогодні, зокрема, підписали перший президент України Леонід Кравчук, Святійший Патріарх УПЦ КП Філарет, Митрополит УПЦ МП Симеон, кардинал УГКЦ Любомир Гузар, віце-прем’єр-міністр у 2007—2010 роках Іван Васюник, історик, к.і.н. (Національний університет «Києво-Могилянська академія») Володимир В’ятрович, відома письменниця Марія Матіос, академік, член Ініціативної групи «Першого грудня» Ігор Юхновський, повідомили ZAXID.NET в ініціативі «Першого грудня».

На думку членів Комітету, для розвитку добросусідських відносин між нашими країнами ухвала Сенату Республіки Польща є кроком назад на шляху до порозуміння, порівняно із прийнятими у 2003 році спільними словами президентів України та Польщі та єдиним текстом заяви парламентів обох країн. «Однобічна ухвала Сенату образлива для сучасного покоління українців, які шанують своїх предків, полеглих у боротьбі за незалежність України, цей документ нехтує пам’яттю українців, котрі стали жертвами міжнаціонального протистояння», — йдеться у зверненні.

 «Закликаємо разом схилити голови перед пам’яттю жертв та повернутися на непростий шлях примирення, значна частина якого пройдена спільно обома нашими народами. Ми повинні йти далі, розвивати наші добросусідські стосунки. Саме вони будуть гідним пам’ятником загиблим, свідченням того, що трагедія навчила нас жити по-християнськи», — закликають учасники Комітету.

Нагадаємо, у червні делегація Громадського комітету відвідала Варшаву, щоб донести до політичних очільників та громади Польщі стурбованість у зв’язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви, що містить однобічні, політизовані й необґрунтовані з точки зору міжнародного права оцінки волинських подій.

20 червня Сенат Польщі ухвалив заяву з приводу 70-річчя Волинської трагедії, в якій трагічні події 1943-го назвав «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Водночас у Сенаті відзначили й ту роботу, яку провела Україна й Польща для осмислення складних сторінок історії. Львівська облрада назвала рішення Польського Сенату таким, що перекреслює спроби примирення між Польщею та Україною.

Як повідомляв ZAXID.NET, проект ухвали польського Сейму щодо засудження операції "Вісла" викликав хвилю протестів у польському суспільстві, зокрема в Інтернеті.

А УГКЦ засудила Волинську трагедію та закликала народи до примирення.

Довідка

У 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.