З 1 травня підприємці, що працюють за спрощеною системою оподаткування, відкладатимуть на пенсію, допомагаючи державі виконувати її зобов’язання перед пенсіонерами.
Влада і бізнес - партнери
«Влада і бізнес - партнери!» - саме під таким гучним гаслом у перші роки після Помаранчевої революції проводили економічний форум, на якому перші особи держави показували приклад, як робити крок назустріч бізнесу - і великому, і малому. Чого тільки не наобіцяли тоді наші лідери підприємцям! І оновлений Податковий кодекс, і послаблення податкового тиску, і прозорі правила гри, а малому та середньому бізнесу - якнайширше сприяння, адже це він - основа основ середнього класу, а значить, успішної економіки.
Та будні української верхівки були не економічними, а політичними. Час минав у запеклих політичних баталіях, і до радикального покращення підприємницького середовища в Україні руки просто не доходили. Наша влада так загаялася, що й глобальна економічна криза захопила її, а за нею - цілу країну, зовсім зненацька.
Що ж, голод не тітка, і за злим жартом долі, коли врозтіч кинулися інвестори й міністри, а повідомлення про дефіцит Пенсійного фонду почав наштовхувати на думки про бунт пенсіонерів, прем'єр-міністру таки довелося попроситися у партнери до дрібних підприємців.
Зробила це Юлія Тимошенко ефектно. У лютому Юлія Володимирівна, після підписання Декларації про співпрацю України з Євросоюзом у сфері підтримки і розвитку малого та середнього бізнесу, у присутності віце-президента Єврокомісії Гюнтера Ферхойгена пообіцяла мораторій на збільшення податків для малого і середнього бізнесу на час економічної кризи. Однак це не завадило прем'єру 14 квітня підписати постанову, яка зобов'язала підприємців-«спрощенців» з 1 травня перераховувати до Пенсійного фонду страхові внески. Це дозволяє їй продовжувати говорити про нормальне ставлення до малого бізнесу, адже у такий спосіб зберігається спрощена система оподаткування, розміри єдиного і фіксованого податків не збільшуються.
Кажуть, не багато...
Як пояснили ZAXID.NET у Головному управлінні ПФУ у Львівській області, «щомісячний розмір внесків, з урахуванням частин фіксованого або єдиного податку, що перераховується на рахунки органів Фонду обсягом 10 і 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу». Отже, підприємці, що працюють на фіксованому податку, мають доплатити ще 90%, а ті, що на єдиному - 58%.
Мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати 2009 року, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у травні-червні - 207,5 грн (625 грн х 33,2%), у липні-вересні - 209,16 грн (630 грн х 33,2%), у жовтні-листопаді - 215,8 грн (650 грн х 33,2%), в грудні - 222,11 грн (669 грн х 33,2%).
Приклад: Сума сплаченого підприємцем єдиного податку становить 200 грн на місяць. До органів Пенсійного фонду надходить 42% від сплаченої суми, тобто 84 грн. Суб'єкту підприємницької діяльності треба обов'язково здійснювати доплату до обраної суми страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки мінімальний страховий внесок становить 207,5 грн на місяць, то доплатити треба 123,5 грн.
Обов'язковий платіж потрібно сплатити до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Тобто за травень-червень підприємці мають здійснити доплату до 20 липня 2009 року. Можна сплачувати внески й щомісяця.
Страхові внески сплачують страхувальники шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків. Страхувальники-фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Матимете повний страховий стаж
Заступник начальника Головного управління ПФУ у Львівській області Галина Недзельська прокоментувала, що перевагою нововведення для підприємців є те, що вони матимуть страховий стаж, потрібний для призначення пенсії або перерахунку вже призначеної пенсії.
Робила на цьому акцент, коментуючи нововведення, і міністр праці й соціальної політики Людмила Денисова. «Переконана, соціальна справедливість має полягати у тому, щоб держава була справедливою до всіх своїх громадян. А рівність у правах забезпечується рівними обов'язками. Страхові внески сплачують шахтарі, вчителі, лікарі та інші громадяни - у різних розмірах, але не менше мінімального (208 грн). І лише суб'єкти підприємницької діяльності сплачують від 6 до 84 гривень внеску до Пенсійного фонду, але при цьому, як і всі інші, претендують на пенсійне забезпечення», - говорила міністр.
Підтримує цю риторику й в. о. міністра фінансів Ігор Уманський: «Не може бути ситуації, за якої вчитель, шахтар, лікар сплачують внески, за рахунок яких утримують у майбутньому пенсіонерів, які займалися приватним бізнесом».
Користь від цього є і для Пенсійного фонду. За інформацією міністра праці й соціальної політики, за спрощеною системою свої відрахування до фонду здійснює майже 1,492 млн громадян. «Зміна розміру страхового внеску дасть змогу ще більше стабілізувати бюджет Пенсійного фонду», - підкреслила урядовець.
А підприємці обурені
Проте самі підприємці не так однозначно говорять про позитив цього нововведення. Керівник Аналітичної групи Комітету підприємців Львівщини Ігор Гурняк прокоментував ZAXID.NET: «Це рішення є просто незаконним. Кабмін не має повноваження приймати таке рішення, він не може втручатися у визначений законом «Про систему оподаткування» порядок стягнення з підприємців. Ця постанова суперечить і Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», і Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян». Тому ми проти цього рішення, і ми скерували свої пропозиції у Держкомпідприємництво та інші інстанції щодо цього».
І.Гурняк додав: «Сьогодні, якщо подивитися, як фактично один за одним представники малого бізнесу зупиняють свою діяльність, то стає очевидним, що робити такий крок не можна. Підняття платежу на 123 грн у сьогоднішніх умовах, я вважаю, доволі таки неприємний і серйозний крок. Більше того, він є знаковим. У нас виходить так, що уряд бореться з кризою тим, що піднімає рівень оподаткування бізнесу, збільшує розмір штрафів, з іншого боку - ростуть ціни на газ та електроенергію для населення тощо. Тобто на сьогодні немає жодного антикризового рішення. Є рішення, скеровані на те, щоб цю кризу у підприємницькому середовищі поглибити».
Голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес теж не в захваті. «Ми вважаємо цей крок невдалим: і з позиції його запровадження, і з позиції досягнення мети. На нашу думку, він спонукає значну частину бізнесу перейти у тінь. Вважається, що багато хто з підприємців, що працюють на спрощеній системі, могли б платити більше, але для цього треба було провести зміни у системі оподаткування. - прокоментував він ZAXID.NET - Сьогодні у вищого керівництва держави немає політичної волі приймати до якоїсь міри ризиковані зміни щодо оподаткування. Тут є багато можливостей і багато ризиків. Треба все зробити добре, і той, хто б це зробив, був би на коні і міг би тішитися, а у випадку невдачі, особливо перед виборами, це дуже ризиковано. Очевидно, сьогодні влада діє методом найменшого ризику. Вона йде на пролом. Є фіскальна потреба наповнювати пенсійний фонд коштами, і вона це робить будь-якою ціною. Як на нас, це сумно».
Голова Асоціації роботодавців Львівщини додав: «Ми дійсно могли б запропонувати органам влади щось краще. Рано чи пізно нас чекає запровадження накопичувальної пенсійної системи. Вже вистачить говорити про те, чи є у Пенсійному фонді кошти, щоб забезпечити невідкладні виплати пенсій. Треба робити, як в усьому світі. Людина сплачує у фонд внески, держава користується цими грішми, а коли людина іде на пенсію, то забирає їх. З 2007 року ми не виконуємо свого власного закону про накопичувальну пенсійну систему. Він міг би вже працювати, але до цього треба було готуватися. Проте з 2005 року, чотири роки, ніхто нічого не робив, а зараз є потреба в грошах, то давайте ми щось збільшимо, потім ще щось придумаємо. Це тільки відтермінування і посилення зашморгу на шиї підприємців. Тому на найближче засідання Ради підприємців при КМУ ми хочемо провести дискусію, щоб запропонувати щось краще».
На 20 травня заплановано розширене засідання уряду в «Українському Домі», присвячене підтримці розвитку підприємництва в Україні (!). Підприємці Львівщини, інших регіонів країни мають намір прибути до Києва, щоб вказати уряду, як його високі наміри розходяться з реальними діями. Якщо кияни їх не почують, обіцяють готуватися до всеукраїнських акцій протесту.
Назад у тінь
Чи буде політична воля дослухатися до підприємців, сказати важко. Можна, звісно, зачекати місяць, все-таки страхові внески за травень-червень варто сплатити до 20 липня. Однак просто ігнорувати постанову уряду, вважаючи її для себе несправедливою, прийнятою з порушенням процедури прийняття нормативно-правових актів, не можна. Поки її не скасовано, вона обов'язкова до виконання. Ігнорування загрожує стягненням суми заборгованості з підприємців у примусовому порядку і штрафами.
Але й у цій, здавалося б, безальтернативній ситуації, є альтернатива, - можна подати заяву на припинення підприємницької діяльності. У Єдиному реєстраційному вікні ZAXID.NET запевнили, що з моменту, коли підприємець подав відповідну заяву, він уже не мусить сплачувати податків і платежів. Потрібно лише заплатити 17 грн за публікацію у спеціалізованому виданні інформації про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності.
В органах влади не розцінюють всерйоз такого розвитку подій. Зокрема начальник відділу масово-роз'яснювальної роботи Державної податкової адміністрації у Львівській області Ірина Місько зазначила ZAXID.NET: «Підприємці не закриватимуться, не відходитимуть у тінь, адже сума страхового внеску, який треба за себе доплачувати у Пенсійний фонд, невелика».
Проте доплати у Пенсійний фонд не є надто обтяжливими для тієї частини підприємців, які перейшли на спрощену систему оподаткування, щоб не платити більше на загальній. Однак найдрібніші підприємці, що працюють самі на себе і рахують кожну копійку, таки призадумаються. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна спрогнозувала, що постанова Кабміну може відправити у тінь щонайменше півмільйона дрібних бізнесменів.
Довідка ZAXID.NET
Станом на 1 квітня 2009 року до Пенсійного фонду у Львівській області здійснювали відрахування 49 328 підприємців, платників єдиного податку та 12 975 підприємців, платників фіксованого податку.
До Пенсійного фонду у м. Львові станом на 1 квітня 2009 року здійснювали відрахування 18 722 підприємців, платників єдиного податку та 1709 підприємців, платників фіксованого податку.