Майже половина (а то й більше) українців вважають, що можна безумовно чи за певних обставин обмежити права деяких соціальних груп – від безхатченків до політичних опонентів. Водночас 84% тих же українців називають свободу найвищою цінністю.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Центр прав людини ZMINA у вівторок, 14 грудня, представили у Львові результати соціологічного дослідження «Що українці знають і думають про права людини». ZAXID.NET переказує думку мешканців Західної України на цю тему (відповідно до опитування) і розповідає, чи вона різниться від думки інших регіонів.
Нюанси і взаємовиключення
Упродовж 5 років українці під час опитувань називали своєю основною цінністю свободу, розповідає координаторка проекту «Права людини для України» Програми розвитку ООН в Україні Світлана Колишко. Цьогоріч таку думку висловили 84% респондентів, а в Західній Україні – понад 85%. Також до 5-ки основних цінностей українці включили справедливість, безпеку, гідність і, чи не вперше, відповідальність (її вважають цінністю 57% опитаних). Раніше відповідальності у рейтингу цінностей так високо не було, її обходила рівність, що зараз має так само 57% «підтримки».
А от найближча «подруга» рівності – толерантність – серед цінностей українців пасе задніх: про неї згадують 30% респондентів по Україні і 36% мешканців західного регіону.
«Таке співвідношення рівності і толерантності виглядає дивним, адже це частини одного явища», – говорить Світлана Колишко.
У західноукраїнських областях є й інші нюанси. Тут 5-ка основних цінностей виглядає так: свобода, справедливість, гідність, безпека і патріотизм (про останній згадує 51,5% опитаних).
Серед основних прав людини українці найбільше виділили право на життя у його класичному розумінні (понад 80% респондентів), право на соціальне забезпечення (58,7%), свободу і особисту недоторканість, право на справедливий суд і справедливі та гідні умови праці. У західних областях, говорить Світлана Колишко, право на справедливий суд виривається у лідери обговорення, а це означає, каже експертка, що ситуація із цим в регіоні погіршилась.
Свобода чи хліб?
Під час опитування про права людини українців запитали, що для них важливіше – свобода (яку вони називають основною цінністю) чи достаток, а також – чи готові вони пожертвувати свободою заради достатку і навпаки.
Загалом по Україні 38% респондентів назвали важливішою свободу, 25% – достаток, а ще значна частка (37%) так і не змогла визначитись. З усіх регіонів України у західних областях думки про свободу і достаток поділились практично рівними частинами – 36 і 34% відповідно (ще 30% – не визначились).
В інших регіонах співвідношення свобода – достаток виглядає так:
- Центр – 41 і 20% відповідно (39% – не визначились);
- Південь – 41 і 21% (38% не мають відповіді);
- Схід – 31% і 25% (44% досі не визначились);
- Донбас – 48 і 25% (27% – не визначились).
«Частка тих, хто наразі не знає, що для нього важливіше – свобода чи достаток, доволі велика, ці люди можуть приєднатись як до одного, так і до іншого табору. А це важливе питання, адже якщо люди будуть готові поступитись деякою свободою заради матеріальних благ, це буде шлях у нікуди. В якийсь момент вони не зможуть відстояти жодні свої права», – прокоментувала Світлана Колишко.
Додамо, що матеріальна забезпеченість увійшла до 10-ки основних цінностей українців із результатом у 47%, а право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї вважають найважливішим 44% опитаних.
Що українці думають про права людини (експозиція із даними дослідження на головному залізничному вокзалі Львова)
Склянка швидше порожня
Аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина говорить, що, на думку українців і мешканців західних областей зокрема, найкраще в Україні дотримано політичних і культурних прав людей, трохи гірше (на 2,9 балу із 5) – базові права людини, як-от право на життя, свободу тощо. Найгірша ж ситуація, на думку українців, із їхніми соціально-економічними та екологічними правами.
Водночас у відповідях на запитання про дискримінацію українці найбільше згадують про утиски через вік (46%) або інвалідність (49%), що найбільше впливають, наприклад, на реалізацію права на справедливі і сприятливі умови праці. А потім вже говорять про дискримінацію за сексуальною орієнтацією, станом здоров'я і майновим станом, статтю тощо.
Андрій Сухарина зазначає, що експерти галузі мають приблизно таку ж думку про категорії прав, що найкраще і найгірше дотримуються в Україні, як і респонденти дослідження. А от думки щодо динаміки змін в державі в контексті прав людини – різняться.
«Населення більш песимістичне, ніж експерти і залучені в галузь люди, а, отже, воно не готове підтримати зміни, тому що просто не вірить у їх успішність. Це є проблемою. У західних регіонах частіше говорять про те, що динаміка покращується, але таких оптимістів – все одно меншість», – каже Андрій Сухарина.
А захищатись пробували?
За результатами опитування, найчастіше українці скаржаться на порушення права на працю і на справедливі і сприятливі умови праці (17%), на достатній життєвий рівень (14%), на соціальне забезпечення (12%). Це і є соціально-економічні права.
36% респондентів відповіли, що їхні права ніколи не порушувались, натомість 9% стверджують, що порушення їхніх прав відбувається постійно, ще 39% назвали такі випадки спорадичними, а 16% не знайшлись із відповіддю. Водночас левова частка із тих, хто вважає, що їхні права порушуються – 40% – сказали, що навіть не намагались їх захищати. Ще 41% опитаних сказали, що пробували, але спроби були переважно марними. Вдалими спроби захисту власних справ у разі їх порушення були лише у 19% випадків.
Цікаво, що звернення до суду, до юристів або в прокуратуру у випадку порушення прав практикують мало постраждалих – 16, 11 і 7% відповідно. Натомість багато респондентів переконані, що захистити їхні права мають ЗМІ – вони можуть надати справі розголосу, каже Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги.
Ще один спосіб, що полюбляють українці, особливо із західних областей – це звернення до родичів, друзів, знайомих, тобто пошук зв'язків, що можуть допомогти у вирішенні проблеми. Олександр Баранов нагадує, що в Україні працює система надання безоплатної вторинної юридичної допомоги і скористатись послугами юриста можуть не тільки люди з великим статком.
Довідка:
Опитування «Що українці знають і думають про права людини» проводиться що два роки із 2016 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», що впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Останнє опитування проводилось у жовтні 2020 року в усіх областях України, окрім типчасово непідконтрольних територій. Усього опитано 2002 респонденти, похибка не перевищує 2,2%.