Косити можна, але є нюанс

Правда і міфи про різнотрав’я та викошування газонів у Львові

10:57, 20 травня 2023

Якщо пошукаєте на Facebook-сторінці Гарячої лінії Львова дописи за ключовими словами «газон» і «трава», то побачите приблизно однакову кількість скарг на «зарості по коліно» і звернення з проханням не нищити газони. У коментарях під кожним дописом чи фото розгоряється така битва, що трава летить навсібіч. Виглядає, що мешканці міста поділились на два табори.

ZAXID.NET разом із ГО «Плато» розповідає про види міських газонів, плюси і мінуси косіння та некосіння, чи справді висока трава небезпечна для дітей і хто винен у вашій алергії. А ще – про раціональне використання грошей міської громади і далекоглядність, що стане в нагоді для відновлення України, зокрема нашого довкілля, після перемоги.

Скільки коштує викошування газонів?

Подивимось на загальну картинку у Львові: за скільки, як часто і чим викошують траву у місті. Торік, за даними ГО «Плато», отриманими у відповідь на запит до міської ради, у Львові на косіння газонів витратили 18 млн 849 тис. 887 грн, що більше, аніж у довоєнний рік. Зараз районні адміністрації міста вже уклали угод на 20,579 млн грн для скошування трави у 2023 році:

  • Сихівський район – 4 млн 741 тис. грн (8-10 покосів за сезон на території 83 га);
  • Франківський район – 3 млн 696 тис. грн (5 покосів за сезон на площі 35 га);
  • Шевченківський район – 4 млн 91 тис. грн (додаток із технічним завданням відсутній у тендерній документації);
  • Галицький район – 1 млн 890 тис. грн (10 покосів за сезон на площі 11 га);
  • Личаківський район – 2 млн 195 тис. грн (8 покосів за сезон на площі 23,6 га);
  • Залізничний район – 3 млн 966 тис. грн (6 покосів за сезон на території 30,6 га).

Із практики попередніх років випливає, що районні адміністрації впродовж сезону, зазвичай – влітку, можуть проводити додаткові тендери на викошування трави. Тож і витрати міського бюджету можуть ще зрости.

У технічних завданнях від районних адміністрацій для підрядників ідеться про те, що покоси переважно відбуватимуться за допомогою ручних тримерів, а косити потрібно траву висотою 5-10 см.

В управлінні екології та природних ресурсів ЛМР ZAXID.NET розповіли, що за нормами висота покосу має становити 2-3 см, але цьогоріч районних посадовців просили не скошувати аж так низько.

«Ми просили відійти від норми у 2-3 см і лишати 4-5 см. Окрім того, просили не косити в суху і спекотну погоду, а також не косити траву у парках навесні – у період цвітіння квітів. Адміністрації добре відреагували на наше прохання», – сказала виконувачка обов’язків керівника управління Галина Микітчак.

Газонна демократія

Не всі газони у місті однакові, розповідає координаторка проектів ГО «Плато» Анжеліка Зозуля. Умовно їх можна поділити на три види:

  • рекреаційні (рівна зелена травичка, на якій можна пікнікувати і кидати фрісбі);
  • декоративні (гарно квітнуть і поєднуються в композиції);
  • захисні (вздовж доріг і поблизу промислових територій);
  • дикі (ділянки, де газони заклали років 35 тому, але там вже утворився природний біоценоз).

Некошена трава на березі річки у Кракові (фото з відкритих джерел)

Кожен із цих газонів потребує свого догляду. Останній, кажуть норми благоустрою, взагалі не вважається міським газоном і підхід до нього має бути особливий, адже там можуть рости рідкісні аборигенні рослини, як-от дикі орхідеї.

«Люди – різноманітні, ми по-різному вдягаємось, вислювлюємо різні думки, для нас важлива демократія, де наші права не утискають. Аналогічно і газони – вони не можуть бути однаковими», – говорить Анжеліка Зозуля.

Рекреаційні газони справді потрібно викошувати, але ажніяк не «під нуль», бо через відсутність поливу, підживлення та аерації (чого точно не роблять на Сихові чи в Рясному за браком коштів) такі газони перетворюються на випалену землю без жодної корисної функції.

«У районних адміністрацій не завжди є ресурс для контролю за підрядником. Часто виконавці викошують траву нижче, ніж передбачають норми, щоб замість двох покосів зробити один, але такий, що фактично вбиває трав’яний покрив», – каже координаторка проектів ГО «Плато».

А от придорожні смуги чи ділянки, де великий потік людей або поблизу промислових зон, краще засаджувати лучними газонами.

Що таке лучний газон?

Для звичайного (рекреаційного) газону використовується суміш зі злакових, костриць, вівсяниць тощо. А суміш для лучного газону є більш різноманітною – туди входить не менше 30-ти різних видів трав, переважно таких, що квітують і привабливі для інших учасників еко-системи міста – птахів, комах, дрібних ссавців.

Хоча на етапі закладання лучного газону його ціна може трохи перевищувати ціну звичайного, що пов’язано із тим, що суміші переважно їдуть з-за кордону, та в процесі експлуатації лучний газон допомагає економити значні ресурси. Тому що лучний газон:

  • потребує скошування 1-2 рази на рік;
  • добре утримує вологу і не потребує додаткового поливу навіть у спеку;
  • не потребує догляду (хіба у перші пару тижнів);
  • багаторічний (не потрібно сіяти наново) і з кожним роком стає красивішим.

Отже, ідеться про економію людського ресурсу, води, палива тощо.

Можемо припустити, що завдяки заміні у Львові деяких звичайних газонів на правильно підібрані лучні місто могло би зекономити пару мільйонів гривень та інвестувати їх в інші проекти, що матимуть більш помітний вплив на життя містян. Наприклад, було би трохи грошей на проекти громадського бюджету, фінансування яких припинили з початку великої війни.

«Постійне викошування газонів – це те саме, що з дощовою водою, яка іде на очисні споруди, і ми, як платники податків, сплачуємо за очищення і без того чистої води. З травою – те саме. Ми не даємо газону використовувати свій потенціал – затримувати дощову воду в еко-системі, очищати повітря, виконувати функцію мікрорегуляції клімату, бути прихистком для біорізноманіття. Ми не настільки багате суспільство, щоби дозволити собі однакові газони під лінійку», – говорить Анжеліка Зозуля.

Рослини-супергерої

Чому деякі газони, зокрема на придорожних смугах, транспортних розв’язках і в місцях, де багато людей, краще замінити на лучні газони?

«Лучні газони перехоплюють дрібнодисперсний пил (його продукують викиди від транспорту і промисловості) і роблять наше повітря чистішим, а життя – безпечнішим. Зазвичай для, наприклад, узбіч доріг добираються спеціальні суміші, де рослини або мають дрібнесенькі ворсинки на стеблах, або клейковину. Наприклад, це мордовник, що ми зазвичай ідентифікуємо як просто будяк», – розповідає Анжеліка Зозуля.

Окрім того, дослідження говорять, що один квадратний метр лучного газону очищує повітря так само, як середньостатистичне 5-річне дерево. Ми ж усі хочемо жити в комфорті міста і водночас дихати свіжим повітрям, чи не так?

До речі, у США є статистика, яка говорить, що 10% від усього забруднення повітря в країні спричиняють саме газонокосарки, адже вони працюють на викопному паливі. Чим не причина косити рідше і сіяти різноманітніше? Трохи інакше дібрані для лучних газонів суміші виконують естетичну функцію, а ще – є багатим фуршетним столом для комах-запилювачів, притулком для ящірок чи їжаків.

«Дитина губиться в траві, її їдять кліщі»

Приблизно такі дописи часто можна побачити на сторінці Гарячої лінії Львова у Facebook. Та, як ми вже писали, кліщі – такі істоти, що живуть скрізь. От лише в лучних газонах із різнотрав’ям можуть мешкати їхні природні вороги, наприклад, птахи чи інші комахи.

Окрім того, є трави, що виділяють сильно нелюбі кліщам ефірні олії – вони просто не можуть жити у такій траві, якщо правильно підібрати суміш. Водночас кліщу нормально жити у викошеній траві.

Один з газонів у Кракові (фото Олександра Шутюка)

Трави проти забудовників: хто винен у вашій алергії

Дослідження кажуть, що мешканці міст, «діти асфальту», більш схильні до алергій, аніж люди, які виросли у сільській місцевості. Окрім рослин, у місті є багато інших тригерів алергій: пил, транспортний потік, будівництво.

«Але ж ми хочемо жити в новобудові і їздити власною машиною, тому на це навряд будемо нарікати. Нам потрібно знайти іншого ворога. Ним стають елементи природи в місті, зокрема, лучний газон. Звинувачують слабшого, адже тягатися з травою легше, аніж із забудовниками», – каже Анжеліка Зозуля.

Якщо говорити про рослини, що можуть провокувати алергії у містян, то це і злакові, і тополі, і берези, і навіть бузок. Та ми не вирубаємо бузки і намагаємось вжитися з березами.

І ще один острівець природи в Кракові (фото Олександра Шутюка)

У ГО «Плато» вважають, що при закладанні лучних газонів у технічному завданні для виконавців можна прописати такий добір суміші, де буде якомога менше рослин, здатних викликати алергію. Чудово, якщо це будуть аборигенні – місцеві – рослини: їхня коренева система здатна поступово витіснити зайд, наприклад, амброзію полинолисту.

«Якщо я знаю, що у мене алергія на котів, я вживаю превентивних заходів і менше контактую з котами. Якщо на тополю – то менше гуляю на подвір’ї, коли цвіте тополя, або гуляю там, де її немає. Рослини мають різні періоди цвітіння, і рослина, що спричиняє алергію, не буде квітнути з травня до жовтня», – коментує Анжеліка Зозуля.

Якщо викошувати, то чим?

Деякі міські газони все ж потрібно періодично косити. Як видно із тендерної документації на послуги з покосу, у більшості випадків ідеться про використання ручних тримерів. Але це погано і для газонів, і для людей. Ось чому:

  • тримери небезпечні для косарів – якщо у траві є камінці чи скло, вони можуть відскочити і поранити людину;
  • вони працюють на викопному паливі і забруднюють повітря;
  • також від тримерів сильне шумове забруднення;
  • ручні тримери не косять, а рвуть траву, що потім довго не може відновитися;
  • вони також травмують інші рослини – квіти і дерева.

«Ідеальним виходом для нас є газонокосарки, що їздять. Вони сучасні, правильно зрізають траву і одразу збирають її в кошик. Тоді трава відправляється на компостування. Але користуватися такими косарками можна лише тоді, коли ділянка підготовлена. Якщо землю засипали будівельними матеріалами і не розрівняли, вона поросла травою, то газонокосарка тут не спрацює. Тут, як і у важкодоступних місцях, зазвичай використовують тримери», – розповідає Анжеліка Зозуля.

На відео з німецьких міст можна побачити, як там на газони випускають овець – вони працюють як природні газонокосарки. Також у деяких господарствах «працюють» так звані курячі трактори – курей запускають в сітку на колесах і вони поступово грабають траву у різних місцях. У Львові можна було б орендувати цих тварин у Шевченківському гаю. Та це радше було б не про косіння, а про освітню кампанію щодо поводження з міськими газонами.

Які зміни у Львові будуть цього року?

По-перше, у місті закладуть кілька лучних газонів: біля Меморіалу Героям Небесної сотні, на проспекті Свободи, на Сихові. Також лучний газон вже заклали в просторі міського садівництва «Розсадник» – тут ГО «Плато» випробує різні суміші різнотрав’я, аби в майбутньому на підставі досліджень ботаніків рекомендувати якісь із них для використання у місті.

Також сподіваємось, що районні адміністрації почули управління екології і будуть стежити за підрядниками, аби ті не косили траву під корінь.

А щось більше?

Щодо реформи у цій сфері міського життя, то імовірно, буде створено регламент догляду за зеленими насадженнями, вимоги з якого будуть прописуватись у технічних завданнях по кожній ділянці. Але це відбудеться не миттєво. Чому?

Газонна реформа у Львові має базуватися на трьох речах, вважають у ГО «Плато»: інвентаризації, прописаних правилах догляду, контролі за виконанням.

«Потрібно зрозуміти, де і що росте, які є проблеми. А потім прописати стратегію для їх вирішення. Наприклад, тут ми вирівнюємо ділянки, якщо хочемо рівний газон, щоб їх можна було доглядати з нормальною технікою, доглядаємо, а коли підрядник робить неправильно чи не робить, то застосовуємо санкції. Просто так накидатися зараз на підрядників з їхньою технікою ми не можемо – потрібно створювати умови. Це так само, як зі створенням умов для сортування відходів», – пояснює Анжеліка Зозуля.

На її думку, такий пілотний проект можна було б запустити принаймні в одному районі Львова.

Тверда рука менеджера

Ще одна проблема газонного менеджменту Львова полягає у відсутності послідовності і твердості у діях влади, тих же районних адміністрацій. Лише одна скарга мешканця здатна перекреслити позитивне починання.

Наприклад, розповідає Анжеліка Зозуля, пару років тому ГО «Плато» звернулося до районів про виділення двох ділянок для експерименту – на одній мали би рідше косити траву, на іншій – посіяти різнотрав’я. Відгукнулась лише Сихівська адміністрація, яка погодила одну невелику ділянку біля колії і промислової зони для рідшого косіння. Та вже через день після того, як активісти встановили там інформаційні таблички і навіть лишили номери своїх телефонів для інформації, хтось поскаржився і траву скосили, експеримент припинили.

«Цікаво, що там і без того косили нечасто, бо це не біля будинків. Але щойно ми звернули увагу на цю ділянку, людям стала заважати трава», – пригадує Анжеліка Зозуля.

Якщо ухвалене рішення, то не потрібно боятися відмовити людям. Лише потрібно пояснити, чому так, навести аргументи. Для цього потрібні дослідження, з одного боку, (інвентаризація) і просвітницька робота з мешканцями – з іншого.

Також твердість рішення має полягати у невідворотності та суттєвості санкцій. Наприклад, власник автівки, що запаркувався на газоні, має сплатити не копійчаний, а відчутний для себе штраф. Газони мають бути під охороною, і за цим мають стежити сильні інституції.

Так само потрібні чіткі правила для газонів, що не належать місту, – ідеться про приватні території або прибудинкові ділянки ОСББ. А ще – твердість без залякування.

«Торік до нас зверталося ОСББ, яке місто зобов’язало покосити газон, погрожуючи штрафом. Ми привезли їм насіння різнотрав’я та інформаційну табличку, але вони були налякані, адже не мали юриста і не хотіли платити штраф, тому все ж покосили газон. Незалежна сильна Україна, яка відійшла від радянського союзу і бореться за свободу! У побутових ситуаціях нам ще довго відходити від минулого, щоб наше суспільство по-здоровому реагувало на проблеми, не вдаючись до авторитарних методів», – розповідає Анжеліка Зозуля.

Що можуть робити мешканці?

Якщо ви хочете не однакових 3-сантиметрових газонів по всьому місту, а розумієте, що нам потрібне різноманіття та розуміння процесів, ви можете застосовувати зелені практики на прибудинкових територіях, кооперуватися із профільними громадськими організаціями, робити невеликі спільнокошти.

«Було б добре, якби в місті запрацювала тематична програма з резервним фондом на підтримку мікропроектів. Кожен депутат має 200 тисяч на соцдопомогу мешканям. А їх 64! І часто це гречкосійство. А от таких фондів нема», – коментує Анжеліка Зозуля.

***

Зараз ГО «Плато» готує посібник із практичними покроковими рекомендаціями для громад щодо так званої газонної реформи. Активісти спільно з юристами проаналізували нормативну базу, а спільно з ботаніками – дослідили природні газони. На основі цього і будуються рекомендації. А поки що можете прочитати невеликий довідник про різнотрав'я.

«Будемо просувати конструктив, адже різноманіття – це те, до чого нам потрібно прагнути», – говорить Анжеліка Зозуля.

Острівець дикої природи у Кракові (фото Олександра Шутюка)