Кілька днів тому під час засідання Кабінету міністрів прем’єр-міністр Володимир Гройсман, коментуючи проблеми зі сміттям у Львові, заявив, що свого часу як мер Вінниці (у 2006-2014 рр.) він збудував там «один з найкращих комплексів по переробці сміття».
Про те, як він вирішив проблеми зі сміттям у Вінниці Гройсман говорить не вперше, протягом останнього року, на тлі львівської сміттєвої кризи, він часто згадує Вінницю як приклад для усієї країни.
Втім, як з’ясували журналісти телеканалу «24», виявляється вінницький полігон ТПВ ще 20 років тому вичерпав свій ресурс, а сміттєперобний комплекс навіть не починали будувати. Сміттєсортувальна лінія на полігоні працює лише тоді, коли приїжджають журналісти, а насправді сміття сортують нелегали, які перепродують відсортоване перекупникам. Решта сміття так і залишається на звалищі…
***
Вінницький полігон ТПВ вважається одним із найбільш впорядкованих і безпечних в країні. У цьому переконує глава уряду. Щоразу, коли мова заходить про сміттєву кризу у Львові, Володимир Гройсман наводить у приклад себе і твердить, що саме він за час мерства у Вінниці навів порядок. На «взяв і зробив» ми вирішили поглянути власними очима.
Полігон – менш ніж за 10 кілометрів від Вінниці, поблизу села Стадниця. Щоб туди потрапити – потрібно домовитись із керівництвом. Тож біля КПП нас уже чекають начальник департаменту житлово-комунального господарства Вінницької міськради і директор комунального підприємства, яке опікується полігоном.
«Лелеки он, бачите – тут приємний запах», – кажуть на вході чиновники.
І справді тут не смердить, гніздяться птахи, а ще облаштована система, яка перетворює шкідливі сміттєві гази в електроенергію. Та і це ще не все – за кілька хвилин нас ведуть до сортувальної станції. Відразу бачимо і розуміємо – тут все влаштовано за європейським зразком. За правилами безпеки, журналістів одягають в оранжеві жилети, щоб було видно сторонніх на полігоні.
Спочатку нас ведуть до стендів біля входу і розповідають, як почали сортувати вінницьке сміття.
«Сміттєсортувальна станція закуплена в 2008 році в поляків, загальна вартість даної станції - 8 млн грн, разом з проектно-кошторисною документацією», – розповідає Володимир Ніценко, директор департаменту комунального господарства і благоустрою Вінницької міськради.
Після історичного екскурсу нам дозволяють заглянути всередину.
Працівники тут сортують пластик, папір, скло, целофан. Всього у процесі задіяні 19 людей. Насторожує лише одна деталь – пляшки всі аж надто чистенькі.
«В нас пляшки разом із сміттям. То просто так попалось, що вони чисті ... Ми сортуємо клейонку, папір, пляшку…», – пояснює Юля, працівниця сортувальної лінії.
Та й свіжого сміття, яке надходить на сортування, чомусь не надто багато.
«Ну так... небагато. Ну ми ж працюємо, сміттєсортувальна станція працює з 8 до 5 вечора», – каже Петро Гриневич, директор комунального підприємства «Ековін»
Відсортоване сміття пресують в акуратні тюки і здають вторсировину на підприємства. Отриманими грішми стримують зростання тарифу – переконують на сортувальній станції.
Після екскурсії, нас люб'язно проводять до виходу.
***
Та ми вирішили навідатись на полігон іншого дня, але уже без попередніх домовленостей. Щоб не вигнала охорона, заїжджаємо з іншого боку. Нас проводить місцевий мешканець із села Стадниця.
Стежка з боку лісу чомусь всіяна пластиковими пляшками. І ось ми біля полігону, тут вже не так приємно пахне
Ліземо по горах сміття, крізь рої мух, а наверху вони – інші сортувальники.
– Добрий день, що ви тут робите?
– Работаєм...
– Куди ви несете папір?
У відповідь мовчання.
У цих сортувальників нема зелених футболочок, зате в руках мішки – з дротами, папером і пляшками.
Поміж людей ходить чоловік в салатовому жилеті.
– Ви хто,ви працівник полігону?
– Відстав камеру... бо зараз буде біда..., – погрожує чоловік.
Привітністю тут не пахне. Ідемо на сортувальну станцію, яку нам вчора показували, аби з'ясувати хто ці інші сортувальники і куди вони везуть сміття? Але вона без ознак життя.
Внизу також замок. Куди ж поділись всі працівники? За кілька хвилин до нас підходить працівниця Юля, в якої ми напередодні під час узгодженого візиту брали інтерв’ю на сортувальній лінії.
– Ви ж казали вчора що тут постійно хтось є...
– Говоріть, будь ласка, з директорами, я з вами говорити не буду, бо я робоча і не надо мене знімати.
Поки ми розмовляємо, вантажівки везуть на полігон сміття, от лише не в ангар сортувальної лінії. Скидають його біля лісу. У купах – пластикові пляшки, скло, папір, на які злітаються нелегальні сортувальники. Про них водії воліють віджартуватись.
– Ви їх бачите? Я їх не бачу, – сміється один з них.
Зрозумівши, що красива легенда валиться, одна із працівниць починає дзвонити якомусь «Станіславовичу» і жалітись на журналістів, які потрапили на полігон.
Натомість місцевий мешканець Володимир Болебрух нелегальних збирачів сміття бачить тут не вперше. Вже два місцевих канали побували з ним на полігоні. Заходили, як і ми, неофіційно, у будні – і бачили ту ж картину.
«Сортувальна станція не працювала і такий цікавий факт: там ходили люди, але не працівники, - вони збирали пластикові пляшки, хто збирав залізо. Окремі люди це все в ліс виносили пакували в свої автомобілі і везли», – розповідає Віта Омельчук, кореспондент місцевого інформаційного медіацентру «Власно.info»
Нелегальні збирачі скидають посортоване у тюкахз горбка - просто в ліс. Тому ми і бачили по дорозі так багато пластикових пляшок.
Що відбувається далі, розповідає мешканець села Стадниця Василь Болебрух.
«Приїжджають «купці» до людей, з ними розраховуються з їхню працю, ви ж бачили метал, пластик, скло – кладуть то на причепи», – каже він.
А далі везуть в село Сосонка. По вимощеній лісовій дорозі. Тут біля району «Гусятник» і живуть торгаші вторинною сировиною.
***
А вчора все звучало значно оптимістичніше і благородніше.
«Ми вилучаємо цю сировину, реалізовуємо і за цей рахунок покриває різницю, тому для населення ми тариф не піднімаємо. Ми працюємо на громаду...», – розповідали нам представники Вінницької мерії Петро Гриневич і Володимир Ніценко.
70% вінничан щиро вірять у те, що працює сортувальна лінія і викидають непотріб у різні контейнери. Навіщо ж міським чиновникам піаритись на тому, чого нема? Можливо тому, що Вінниця – місто, де мером був Володимир Гройсман, який останнім часом любить радити, як стати хорошим господарем у місті.
До речі, чиновники забули нам розповісти і про те, що вінницький полігон ТПВ ще 20 років тому вичерпав свої ресурси. А міська влада вже більше 7-ми років не може домовитись про ділянку для сміттєпереробного комплексу біля села Людавка з місцевими мешканцями.
«Проти, все село проти.. Нема навіть мови про це…», – пояснює настрої селян мешканка села Людмила
«Все, люди протестують, і будуть протестувати, я знаю на що вони здатні», – каже Євдокія, що теж живе у Людавці.
Отже сміттєсортувальна лінія не працює, ділянки нема і нового полігону не збудували. Як ці всі проблеми вирішити – чекаємо поради прем'єра.