У містечку Белз на півночі Львівщини окремі представники громади та духовенства парафії Православної церкви України перешкоджають доступу туристів і представників інших конфесій на подвір'я храму Миколая (колишнього костелу), який є у їхній власності. На території поруч з храмом є сакральні об'єкти, копія чудотворної ікони, які є місцем паломництва не тільки українців, але й громадян інших держав. Але металеву браму для відвідувачів заварили.
Костел Пресвятої Діви Марії (тепер - церква Св. Миколая) входить до комплексу сакральних споруд урочища Замочок, що є пам’яткою архітектури місцевого значення. Храм є у власності релігійної громади ПЦУ м. Белза. Інші складові пам’ятки (відкритий вівтар Св. Валентина, дзвіниця, брама, мури з хресною дорогою і каплицями) є у державній власності і перебувають в управлінні заповідника. Ці сакральні споруди побудовані на території пам’ятки археології національного значення — городищі літописного міста Белза. За законом, власник чи користувач пам’ятки зобов’язаний забезпечити відвідувачам вільний доступ до неї.
Нещодавно дирекція белзького заповідника виявила, що металева хвіртка на територію храму, призначена для туристів та представників інших конфесій, заварена. Для своїх вірян парафія храму Миколая має інший вхід.
«8 липня виявлено, що брама і хвіртка, встановлені працівниками заповідника для забезпечення вільного відвідування пам'ятки архітектури місцевого значення відкритого вівтаря св.Валентина (місця, де перебуває копія образу Белзько-Ченстоховської Богородиці) (Ох.№2954/3-Лв), наглухо заварені. Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі звернувся у правоохоронні органи із заявою щодо розслідування даного факту та відновлення вільного доступу до вищезазначеної пам'ятки», — повідомили на сторінці заповідника у Facebook.
Як пояснила ZAXID.NET директорка заповідника Оксана Калиш, храм є у власності громади. Але біля каплиці поруч проводять культурно-мистецькі заходи для людей різного віку та віросповідання. Від 2010 року щорічно 31 липня звідси вирушають учасники міжнародної пішої прощі до Ченстохови (Польща), де зараз перебуває оригінал образу. Каплицю капітально відремонтували за кошти держбюджету до святкування тисячоліття Белза, працівники заповідника прибрали територію, розчистили її від господарських будівель (хлівів). У 2005 році у каплиці встановили копію Белзько-Ченстоховської Матері Божої.
«Щоб забезпечити вільний доступ до каплиці, ми зробили браму і хвіртку, куди люди могли заходити для молитви чи огляду, не перешкоджаючи вірянам ПЦУ, які мають окремий вхід. З 2018 року релігійна громада ПЦУ подала в Господарський суд м. Києва позов з вимогою витребувати з державної власності на користь релігійної громади складові комплексу сакральних споруд урочища Замочок. Ще раніше вони провели незаконні роботи на пам’ятці, був знищений шпиль, сигнатурка, автентичні двері. А зараз вони обмежують доступ до пам’ятки. Вони виграли суди у двох інстанціях. Зараз судовий процес на стадії касації», — пояснила ZAXID.NET Оксана Калиш.
Вигляд колишнього костелу до і після перебудови куполу (фото 2012 і 2021 років)
Як розповіли ZAXID.NET мешканці Белза, 2 липня окремі парафіяни ПЦУ та два священики храму перешкоджали у доступі до пам’ятки паломникам з Червонограда, Белза та довколишніх сіл, які приїхали на прощу до образу Белзької Богородиці. Виклик поліції надав можливість провести захід. Однак вже 8 липня брама і хвіртка були наглухо заварені.
Настоятель храму і парафії перенесення мощей святого Миколая Микола Ковальчук відмовився коментувати ситуацію. Вислухавши по телефону питання журналістки ZAXID.NET, священик кинув слухавку і всі наступні дзвінки збивав. Не вдалося отримати коментар і від його керівництва – митрополита Сокальського і Львівського Димитрія Рудюка.
«Владика доручив настоятелю з вами говорити, але він не може з вами говорити до 15 серпня. Це є його позиція. Там є проблеми, суди. Ні владика, ні хтось інший не може поза священиком щось розповідати. Він краще знає цю ситуацію. Ми знаємо, що там є проблеми, але то є справа настоятеля. І кожен настоятель на парафії головніший», – розповів ZAXID.NET завідувач канцелярії Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ о. Артемій Бабленюк.
Дата 15 серпня, вочевидь, зумовлена тим, що на 11 серпня призначено судове засідання Касаційного господарського суду Верховного Суду.
«Коли я був головним архітектором Белзького заповідника, у 2014 році ми намагалися зупинити руйнування пам’ятки. Я поїхав фіксувати порушення. Мене побили, забрали фотоапарат і дотепер кримінальне провадження не закрите. І ніхто мені нічого не пояснює, щороку присилають відписки. Розслідування щодо руйнування пам'ятки тоді закрили за відсутністю складу злочину», – згадує пам'яткоохоронець і керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик.
Щодо давнього сакральнього і туристичного місця ведеться багато судових процесів та кримінальних проваджень. Поліція з 2014 року розслідує справу побиття Василя Петрика парафіянами та духовенством православної громади, а також новий випадок побиття жінки під час прощі 2 липня 2021 року. Верховний Суд розглядає касацію щодо майнових прав на сакральні об'єкти. Червоноградська прокуратура подала позов про зобов’язання громади підписати охоронний договір на пам'ятку. Дирекція заповідника звернулася до поліції і прокуратури з проханням розблокувати та забезпечити доступ до всіх пам'яток.