Уряд, як і владу в цілому, сьогодні в Україні не критикує тільки ледачий. Чимало критичних стріл дістається і Арсенію Яценюку, якому не завжди вдається адекватно пояснити, що відбувається в Кабінеті Міністрів широкій громадськості. Але поряд з цим слід визнати, що альтернативи нинішньому прем'єру на сьогодні немає.
Арсеній Петрович за рахунок власної активності намагається приховати проколи в діях уряду. Їх чимало: в коаліції не без підстав нарікають на низьку якість законопроектів, підготовлених Кабміном. Правда, і у парламентської більшості рильце в пушку: Комітет виборців України і «Реанімаційний пакет реформ» констатували, що «Європейська Україна» виконала лише третину з обіцяного при підписанні коаліційної угоди. Навряд чи сьогодні всередині коаліції зможуть розібратися, хто винен, куди важливіше - визначити, що робити.
Арсеній Яценюк для себе сформулював завдання на літо легко: він інспектує роботу всіх міністерств і формує для себе рейтинг більш-менш успішних високопоставлених чиновників. Не секрет, що з відновленням стабільної роботи Верховної Ради у вересні уряд очікує переформатування. Цей процес при нинішньому стані справ в коаліції ризикує бути непростим, але від того не стає менш необхідним. Квотний принцип, узятий на озброєння всупереч обіцянкам переможців парламентських перегонів, остаточно дискредитований.
Кадрове оновлення уряду - це не примха, а необхідність. Звільнення міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка супроводжувалося гучним скандалом. Від нього в підсумку відмовилася «Батьківщина», що делегувала в уряд , а сам Шевченко продовжує позиціонувати себе як лицар без страху і докору.
Багато питань у парламентаріїв до міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, який так і не порадував реальними перетвореннями у сфері медицини. Він вже написав заяву про відставку, але Кабмін не поспішає її розглядати.
Прем'єр прагне вибудувати діалог із суспільством за допомогою 10-хвилинних щонедільних телезвернень. Жанр інтерв'ю в нинішній непростій ситуації був би більш глядабельний, але його застовпив за собою глава держави. Тому Яценюку доводиться приходити в будинки співгромадян в якості «голови, що говорить». Виходить не завжди переконливо, часом - смішно. При цьому тематика виступів Арсенія Петровича різновелика, а сам факт розгону сигналу різноманітними телевізійними каналами вже викликав ряд питань у парламентаріїв.
Для посилення позицій усередині країни Арсеній Яценюк відвідав США, Канаду і Великобританії. Рівень візиту був високим, українського прем'єра прийняв навіть Барак Обама. Правда, говорити про системні інвестиції, залучених під час цього вояжу, поки не доводиться - інвестори і за океаном, і на Британських островах не поспішають вкладати гроші в нестабільну українську економіку.
Восени Арсенію Яценюку доведеться вирішити кілька завдань. В інтерв'ю одному з суспільно-політичних тижневиків перший заступник голови фракції «БПП» Ігор Кононенко назвав його гарантом цілісності коаліції. І дійсно - в умовах політичних примх «Самопомочі» і демаршів Радикальної партії, посилених наростаючим рейтингом «Батьківщини», партії президента і прем'єра приречені перебувати в одній політичній човні. Тому Яценюку належить взяти безпосередню участь у кадровому відборі на заміщення що не справилися з завданнями міністрів і забезпечити індексацію пенсій і зарплат до кінця року, яку встиг анонсувати президент. Це найбільш очевидні з завдань, з якими необхідно впоратися чолі уряду. Мова про підвищення найближчим часом рейтингу прем'єра не йде, але в цьому є свій позитив.
Досвід держав Центральної Європи 80-90-х років свідчить, що ефективно змінювати економіку здатні лише управлінці, які не думають про власну популярність.