У львівському прокаті з’явилось чимало прем’єр. До того ж дві з них – українські. Крім того у кіно можна подивитись нові версії старих блокбастерів, фільм про журналістику та багато усього іншого. Розповідаємо про те, на що вартувало б звернути увагу в першу чергу.
Сквот 32
Новий український фільм «Сквот 32» (на головному фото) позиціонує себе як молодіжне кіно. І правильно робить. Сюжет, музика, манера зйомки розрахована насамперед на молодого глядача, шанувальника стріт-арту та хіп-хопу.
Ліза (Анна Адамович) працює в паспортному сервісі – не самому вдалому місці для реалізації своїх амбіцій та талантів фотографа. Якось вона потрапляє у закинутий будинок. Офіційно тут проживає лише одна старенька бабця, яка не дає знести будинок та побудувати на його місць щось інакше. Та насправді тут вирує життя.
Ліза знайомиться з художниками та музикантами, які тут оселилися. Вони змінять світогляд дівчини.
Драма «Сквот32» є дебютною роботою режисера Саші Лігадовського. Сценарій належить Ірині Черновій, більше відомій за псевдонімом Люко Дашвар. За час свого існування проект кілька разів змінював назву. У 2012 його було подано на пітчинг Державного агентства України з питань кіно під назвою «Стіна». Одним з переможців конкурсного відбору Держкіно стрічка стала тільки у 2016 році. Тоді робочою назвою фільму була «Фіксація пріоритетів», а виділення коштів було цільовим – з обов’язковим використанням на режисерський дебют.
Також у фільмі знявся львівський танцюрист та коуч-тренер Drud (Олександр Богачук). Можливо, фільму можна закинути надмірну умовність та гламурність. Проте знятий він добре, має чітко визначену цільову аудиторію та говорить зі своїм глядачем сучасною кіномовою.
А ще привабливим у картині є те, що місто стає ніби окремим героєм, за яким напрочуд цікаво спостерігати.
Гоголь Док
Ще одним українським фільмом у прокаті є «Гоголь Док» Аліси Павловської. Режисерка стала відомою завдяки дуже емоційній та болісній картині «П'ята терапія». Тепер вона розповість про арт-фестиваль.
Проте картина не є просто розповіддю чи репортажем. Це метафоричне спорудження Вавилонської вежі, що символізує союз людей заради єдиної глобальної мрії. У цьому випадку мрія відкрити і влаштувати 10-й Фестиваль Мистецтва Гогольfest у Києві. Фестиваль практично не має державної фінансової підтримки.
«Гоголь Док» розповідає, як створюється мистецтво, показує щоденне життя театру за лаштунками. Картина брала участь в Одеському кінофестивалі.
Тонка, розумна робота, яку вартує подивитись на великому екрані.
Хеллбой
А поки українське кіно відкриває для себе нові жанри та території у Голлівуді нагадують про добре та незабуте старе.
Фантастичний бойовик «Хеллбой» стане перезапуском серії та третім за рахунком фільмом після тих, що вийшли у 2004 та 2008 роках.
Колись фільм Гільєрмо дель Торо приніс своїм творцям купу грошей та слави. Тепер, уже без дель Торо продюсери вирішили перезапустити франшизу на основі оригінального коміксу Майкла Міньйоли. Спершу планувалась продовження, проте виконавець головної ролі Рон Перлман та режисер Гільєрмо Дель Торо не дали згоди на участь у проекті. За однією з версій, автор оригінальних коміксів про героя не бажав довіряти цю роботу Дель Торо.
Постановником став Нілл Маршалл, а головну роль виконує Девід Гарбор. Герой з’явиться на екрані після десятирічної перерви.
Цього разу Хеллбой вирушає в Англію, де йому доведеться стати до двобою з дружиною Мерліна, могутньою Кривавою королевою. Відомо, що результатом цієї битви може стати знищення усього людства. Тож Хеллбою доведеться докласти максимум зусиль, аби зберегти планету від спустошення.
Приватна війна
В основу сюжету біографічної драми «Приватна війна» лягла стаття Марі Бреннер «Приватна війна Мері Колвін», яка вийшла у британському журналі Vanity Fair у 2012 році.
Режисурою картини зайнявся Метт Гейнеман. У його доробку – дві документальні стрічки, одна з яких номінувалася у 2015 році на здобуття премії «Оскар». Прем’єра стрічки відбулася у 2018 році у рамках Міжнародного кінофестивалю у Торонто.
Військова журналістка Мері Колвін (Розамунд Пайк). Вона має неабиякий досвід висвітлення збройних конфліктів у різних куточках світу. Вона вирушає і на війну у Сирії. Попри заборону місцевої влади на висвітлення конфлікту іноземними журналістами, Мері потрапляє до Хомса. Місто в облозі, але кореспондентці вдається виходити на зв'язок.
Розамунд Пайк відома насамперед завдяки фільму Девіда Фінчера «Загублена». ЇЇ робота у фільмі – одна з найбільших принад цієї загалом старанної та дещо пригладженої біографічної драми. Недарма фільм приніс актрисі номінації на «Оскар» та «Золотий глобус».
А ще у прокаті – одна із найкращих українських картин «Вулкан» Романа Бондарчука, кілька мультфільмів та фестивалів. Є з чого обирати.