Президент США Дональд Трамп повідомив міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову і послу Росії в Вашингтоні Сергію Кисляку секретну інформацію під час переговорів в Білому домі минулого тижня, повідомила газета Washington Post з посиланням на нинішніх і колишніх посадовців США.
За словами джерел, розкриття цієї інформації ставить під загрозу «найважливіше джерело інформації» про терористичне угруповання ІДІЛ.
Зазначається, що ця інформація була надана від країни-партнера США відповідно до угоди про обмін розвідданими. Газета пише, що ці дані були настільки секретними, що їх не повідомили навіть союзникам США, а також їх жорстко обмежили серед уряду Штатів. Також, за інформацією джерел, країна-партнер не давала США дозвіл на поширення інформації Росії і такі дії Трампа ставлять під загрозу співпрацю з цією країною.
Після зустрічі Трампа з Лавровим і Кисляком старші посадові особи Білого дому вжили заходів, щоб зменшити шкоду, звернувшись в ЦРУ і Агентство національної безпеки. Офіційний представник США повідомив, що Трамп «розкрив більше інформації російському послу, ніж ми поділилися з нашими союзниками».
ЦРУ і АНБ не відповіли на прохання про коментарі.
Пізніше в Білому домі заперечили розголошення Трампом секретної інформації. Зокрема, перший заступник радника президента США з національної безпеки Діна Пауелл заявила, що інформація ЗМІ про те, що президент Дональд Трамп розкрив секретні дані міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, є неправдивою, повідомив телеканал CNN.
«Ці повідомлення неправдиві. Президент лише обговорював спільні загрози, перед якими опинилися обидві країни», – сказала вона.
Радник Трампа з нацбезпеки Герберт Макмастер також заперечив розкриття секретної інформації.
«Джерела розвідувальної інформації чи методи розвідки не обговорювалися жодного разу, президент не розкрив деталей військових операцій, про які раніше було б невідомо. Я був у кімнаті. Цього не сталося», – сказав він.
Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що на зустрічі Трампа і Лаврова обговорювалося широке коло питань.
«Під час цього обміну думками розглядався характер конкретних загроз, але вони не обговорювали джерела і методи або військові операції», – уточнив Тіллерсон.