Президент Європарламенту Єжи Бузек висловив розчарування процесом зближення України та ЄС.
"Якщо говорити про Україну, то треба визнати: за останні п’ять років тут не досягнуто суттєвого поступу. Кажу про це з великим розчаруванням і засмученням. Ми сподівалися на значно більший поступ у наближенні України до засад, на яких базується Європейський союз. Без цієї сумісності важко взагалі говорити про будь-яку тіснішу співпрацю", – наголосив Єжи Бузек в інтерв’ю "Німецькій хвилі"
Він також розповів, що незабаром відвідає Україну, аби напередодні президентських виборів зустрітися з політичними лідерами. "Нещодавно я зустрічався з головою Верховної Ради Литвином та президентом Ющенком. Ми розмовляли про те, як не замикати Європейський союз для східних сусідів. Але дуже багато залежить від майбутніх виборів в Україні: вони мають бути прозорими, справедливими і чесними. Також важливо, аби українські лідери досягли порозуміння і єдності в найважливіших справах, особливо в тих, які стосуються зближення з Європейським союзом", – зазначив Єжи Бузек.
На запитання, що має насамперед зробити новий український президент у напрямі європейської інтеграції, президент Європарламенту зазначив: "Дуже важливо, аби Євросоюз принаймні не відчував труднощів з поставками газу взимку. Це дуже серйозний сигнал про здатність домовлятися. Я розумію, що це залежить не лише від української сторони. Але якби українці зробили все можливе, аби гарантувати стабільність поставок, це було би для нас чималою допомогою. Тим більше, що Євросоюз хоче допомогти Україні з інвестиціями в газотранспортну систему. Друга дуже важлива річ: розвиток співпраці у межах Euronest – мережі міжпарламентської співпраці в Європі. Так само важлива співпраця в межах Східного партнерства. Європейський союз приділяє особливу увагу своїм найближчим, стратегічним партнерам. Саме такі стратегічні відносини ми хочемо будувати з Україною".
На запитання чи вплине набрання чинності Лісабонською угодою на перспективі членства України в ЄС, Єжи Бузек наголосив: "Двері Європейського союзу відкриті. Але виконання критеріїв вступу є дуже важким. Сьогодні увага Євросоюзу прикута до Західних Балкан. Країни цього регіону суттєво просунулися у виконанні Копенгагенських критеріїв. Якщо говорити про Україну, то треба визнати: за останні п’ять років тут не досягнуто суттєвого поступу. Кажу про це з великим розчаруванням і засмученням. Ми сподівалися на значно більший поступ у наближенні України до засад, на яких базується Європейський союз. Без цієї сумісності важко взагалі говорити про будь-яку тіснішу співпрацю".
На запитання "Німецької хвилі", яке значення має прізвище наступного президента України для подальшого зближення з ЄС, президент Європарламенту зазначив: "Так, особистість президента завжди відіграє певну роль у таких справах. Але ще важливішою є позиція пересічних українців – громадянського суспільства, неурядових організацій. Українці мають ще більше відкритися на Захід".