Діти схильні фантазувати та ще не вміють контролювати власні емоції, страхи та переживання. Інколи у моменти сильних потрясінь вони можуть товаришувати із другом, якого ніхто, окрім них, не бачить. Чи варто панікувати у таких випадках?
Медіа «Освіторія» описало історію письменниці Катерини Єгорушкіної, син якої почав бачити невидимого тигра, а також розпитало сімейну і дитячу психологиню Катерину Гольцберг про причини, чому діти можуть мати уявних друзів.
«До мене не так і рідко звертаються перелякані батьки: "Допоможіть! Здається, моя дитина божеволіє – у неї з’явився невидимий друг". Зазвичай для пояснення я звертаюся до літературних і мультперсонажів: Карлсон, Лис із "Маленького Принца", Слонопотам з мультика "Думками навиворіт". Завдяки їм легше пояснити, чому в дітей взагалі з’являються такі "друзі"», – розповіла Катерина Гольцберг.
Чому у дітей з’являються уявні друзі:
- Це один з способів перекласти відповідальність на когось. Дитина може звинуватити невидимого друга у якихось поганих вчинках, які зробила сама.
- Спосіб зрозуміти власні емоції. Дитина може розповідати, що її невидимому другу страшно, що він хвилюється через щось. Це певне перенесення відчуттів на іншу істоту, яке може стати цінним джерелом інформації для дорослого про те, що відбувається в психіці дитини.
«Дитячі психологи теж часто цим користуються: якщо дитині важко щось пояснити – пропонують розповісти цю історію, але від імені казкового персонажа. Дитина може визнати, що дракончик боявся, дракончик обманув, з дракончиком сталося те і те. Щиро раджу батькам не знищувати вигаданого персонажа, якщо такий з’явився у вашої дитини, а налагодити тісніший контакт, використовуючи цю істоту як місток розуміння між вами – щоб син чи донька через цього персонажа обговорювали емоції та почуття», – радить психологиня.
Катерина Гольцберг розповідає, що у певному віці фантазування є обов’язковою рисою для дітей, але з віком вони мають дорослішати і пізнавати реальний світ. За словами психологині, до 12 років уявний друг має покинути життя дитини. Якщо ж невидимий друг є у дітей старшого віку або у дорослих, то це може свідчити про проблеми чи психічні розлади – у такому разі краще звернутись до психолога.