Історик Ярослав Грицак наголошує, що примирення, наприклад, українсько-польське не можна сприймати як поразку чи зраду національних інтересів. Про це він сказав 21 травня у Львові.
«Воно має іншу концепцію і означає, що існує дві різні пам’яті і вони приміряються. Якби були однакові – не було б що приміряти. Ми годимось про існування різних пам’ятей про Волинь (Волинську трагедію 1943 року, – ред.), але маємо їх примирити. Французи і німці не годяться зараз на багато речей, але французько-німецьке примирення діє», – пояснив він.
На запитання про те, як у цьому контексті виглядає Львів, де політики можуть ходити на спільні поминальні молитви, а потім у сесійних залах приймати різноманітні заяви у бік Польщі, Ярослав Грицак відповів: «Жодна партія на публічному рівні не заперечує, що миритися треба. Йде мова про конфлікт страстей: якої форми має бути примирення, наскільки далеко ми можемо піти… Це дуже гарно говорить про Львів: у Львові ніколи немає одного голосу, а завжди багато голосів. Але всі партії – за примирення. Хоча на різних умовах».
Проектор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович сказав, що на початку року в Україні «згустилась атмосфера» довкола питання Волинської трагедії.
«Особливо два місяці тому було враження, що піде під укіс польсько-український новітній поїзд. Але я в захопленні від позиції глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Був, зокрема, його лист щодо Волинської трагедії(у якому глава УГКЦ закликав до примирення та взаємного прощення польський та український народи, – ред.). У кінці червня він буде молитися за жертв в українській церкві василіан у Варшаві. Маючи таку основу, яку задав Блаженніший, можемо сміливіше дивитися вперед… Нарощення напруги – закономірне, а тим більше, підсилене політичними амбіціями. Але якщо завдяки молитвам вдасться не допустити, щоб це було головним акцентом, натомість миролюбство і людинолюбство – в основі, ми успішно пройдемо це», – сказав Мирослав Маринович.
Щодо політичного аспекту цього питання, Мирослав Маринович зауважив: «Дуже часто в конфлікті є непримиренні, для яких примирення означає, що супротивна сторона повністю приймає візію іншої сторони. Блаженніший Святослав каже, що ми завжди будемо бачити історію конфлікту різними очима і не зможемо його уніфікувати до єдиного бачення. Тому маємо змиритися, що будемо мати закономірно різні бачення, але одне бачення до інтерпретації – щодо смертей людей та щодо спільного майбутнього».
Як інформував ZAXID.NET, УГКЦ засудила події Волинської трагедії та закликала народи до примирення. Глава УГКЦ Святослав Шевчук також наголосив, що, на відміну від Польщі, в Україні немає глибоких досліджень з приводу Волинської різні.
За різними оцінками, у протистоянні і взаємознищенні в часи Волинської трагедії загинули кілька десятків тисяч (за деякими твердженнями, і понад сто тисяч) місцевих поляків і тисячі чи десятки тисяч українців.
Нагадаємо, у липні 2013 року в Україні та Польщі заплановані спільні молитви примирення за жертвами трагедії на Волині 1943 року.