На вулиці – вечір і спека, і тисячі фанатів «Дніпра» з неоднозначними відчуттями покидають трибуни рідної арени. Що це взагалі було? Невже ми тільки що бачили гру фіналіста Ліги Європи, про якого ще два місяці тому писали усі європейські видання?
Десь паралельно у білих нутрощах стін «Дніпро-Арени» на зустріч із журналістами не поспішає головний тренер Мирон Маркевич. Він, як ніхто інший у цій багатотисячній тисняві стадіону, відчуває важкість і біль запитань, які тоді лунали у голові кожного фаната. Мирон Богданович, досвідчений вовк, прагматик до мозку кісток, який не вірить у раптові зцілення, у слабкість суперника, а тим більше у те, що демотивовані і виснажені гравці можуть демонструвати якісний футбол, зараз має вкотре виправдовуватись «що там у «Дніпра».
Понад півроку Мирон Богданович чи не на кожній прес-конференції благав про підсилення команди. Деколи тихо, деколи голосно, а деколи й мовчки. Він так уміє. Однак те, що сталося після матчу «Дніпро» - «Динамо», інакше, як криком душі не назвеш. Чи не вперше Мирон Маркевич публічно заявив, що готовий покинути «Дніпро».
Фото: ФК «Дніпро».
«Як я можу керувати командою, якщо футболісти кажуть, що хочуть піти? Відкрито заявляють: «Або піднімайте нам зарплату, або відпустіть». Ну і з ким далі працювати? Мені теж йти? Я навіть не знаю, який у мене склад буде завтра», - повідомив Маркевич.
Вийшовши з кімнати, тренер залишив по собі гнітюче відчуття – в «Дніпрі» все дійсно погано, або навіть гірше.
За рік команду покинула ціла низка провідних футболістів – Жуліано, Стрініч, Коноплянка. Розпрощатись із дніпровською емблемою на футболці прагне Канкава і Калініч. Також під питанням залишаються трансфери Бойко і Дугласа. Природно, що головний тренер нервує – з ким будувати команду? Кого виводити на поле? Як мотивувати гравця, який хоче піти?
Ще не у всіх вивітрилася ейфорія в голові після неймовірно успішного сезону «Дніпра» у Лізі Європи. Однак уважний вболівальник знає, що проблеми дніпропетровського клубу не тимчасового характеру, - це давно запущена хвороба, від якої наш пацієнт стає все більш мертвим, аніж живим.
За рік перебування Мирона Маркевича у «Дніпрі» менеджмент клубу зумів організувати лише невдалий трансфер бразильця Ежідіо, який через два місяці після невиплати грошей втік на батьківщину, переманити непотрібних «Шахтарю» Дмитра Чигринського і «Металісту» Папа Гуйє, а також підписати забутого в Україні бразильського півзахисника Данило Соузу, який колись виступав за донецький «Металург». І все.
Фото: ФК «Дніпро».
Враховуючи те, що клуб покинули Жуліано, Стрініч і Коноплянка, вибули через травми Мазух і Зозуля, не продовжив оренду Ксьонз, - ситуація виглядає дуже печальною. Клуб навіть не намагається чогось обіцяти. Замість 5-6 новачків, яких цього літа очікував побачити у «Дніпрі» Мирон Маркевич, прийшов лише Соуза, натомість хочуть піти Канкава, Калініч і Дуглас.
І вчорашній матч із «Динамо», чи попередній поєдинок із «Чорноморцем», де дніпряни цілком реально могли й не взяти три очки, - яскравий приклад того, що не можливо перемогти, якщо ти не бачиш причин виходити на поле.
«Канкава відкрито сказав, що не хоче грати. Я його попросив вийти, от він так і зіграв ... Був би Чеберячко, я б Канкаву не випускав. А так виходить шантаж: або відпускаєте, або я так граю. Тут потрібно визначитися: футболіст хоче піти, але на його місце потрібен рівноцінний гравець, а до нас зараз будуть їхати тільки вільні агенти. Як з ними працювати?», - зазначив Маркевич.
Тренер додав, що команда переживає комплексні проблеми, але про це з журналістами йому говорити не личить. Зокрема, біля бази «Дніпра» зламалась гідроелектростанція, через що гравці втратили поле для тренувань. «І це лише один приклад», - наголосив Маркевич.
Мирон Богданович емоційно повідомив, що більше не хоче бути цапом відбувайлом, коли його запитують, що не так з «Дніпром». Та все не так, може відповісти Маркевич. Канкаву не відпускають, на його місце не розглядають рівноцінного новачка, трансфер Коноплянки відверто профукали, хоча після того Коломойський пригрозив, що сім’я футболіста поверне різницю клубу. На цьому фоні цілком реальними звучать чутки про затримку заробітних плат гравцям, а також невиплату преміальних за вихід у фінал Ліги Європи.
І вже навіть не в тому справа, чому Дуглас вчора допустив автогол, або чому Матеус не дотягує до Коноплянки. Зробивши неймовірний для себе стрибок минулого сезону, дніпряни з жахом виявили: нікому ці подвиги не треба, і звання фіналіста Ліги Європи лише гарно звучить, але на рахунки в банку і на ставлення керівництва клубу до гравців не впливає.
Фото: ФК «Дніпро».
Симптоматично, що гравці «Дніпра» опинилися у типовій для сучасної України ситуації: виснажливий рік, боротьба понад свої сили, багато скептиків навколо, повернення додому національними героями, і дуже швидке забуття своїм керівництвом. Нічого не нагадує?
Принцип доміно означає, що невелика зміна першого елемента ланцюга викликає аналогічні зміни сусідніх елементів, які потім викликають подібні зміни наступних, і так далі в лінійній послідовності. У «Дніпрі» цей принцип працює красиво, послідовно і, немов чорно-білі кісточки доміно, кладе на лопатки усю команду. Скільки у цьому всьому витримає головний тренер і кому захочеться бути лише збитою кісточкою на потіху тому, хто запустив механізм, – питання швидше риторичне. І лише одна людина, яка б могла роз’яснити ситуацію, а ще краще почати нарешті підсилювати клуб, чомусь затято мовчить.
***
А вже до обіду наступного дня стало відомо, що Мирон Маркевич хоче розірвати з клубом співпрацю за згодою сторін. Тренера не зупиняє навіть можливий штраф у разі дострокового припинення контракту. Кістки летять, принцип доміно працює.
Галина Чоп із Дніпропетровська для ZAXID.NET.