Знаєте, якщо до влади прийдуть психіатри, то країна покриється будинками для психів, якщо тирани, на кшталт Сталіна чи Гітлера, – то концентраційних таборів буде більше, ніж пологових будинків, якщо путінська гебня – то вони захоплять (маємо гіркий досвід) усі міністерські та депутатські крісла, створять 40 силових відомств і за кожним парканом сидітиме агент у шкіряній куртці, з наганом, мечем та щитом, а також війни стануть чорними буднями людства.
Ну і продовжуючи логічний ланцюжок, якщо до влади прийдуть футбольні функціонери та банди футбольних фанатів, то в країні, навіть на хуторах, збудують ігрові майданчики та спортзали для гри у футбол. У такій державі, повторюючи подвиг нашого президента, народ, виборці «на ура»... і главою держави стане чи Мессі, чи Рональдо, чи Карім Бензіма, навіть якщо вони й не є громадянами України.
Я уві сні на космічному кораблі «Авалон», подолавши 50 світлових років, втік на «зелену планету», де саме владу захопили футбольні вболівальники. Приземлилися на футбольному полі далеко від великих міст. Нас, землян, оточили люди в сорочках, на яких був намальований футбольний м'яч, і першим запитанням до нас було не з якого ми сузір'я, а за яку футбольну команду вболіваємо.
Хтось сказав, що вся краса і пристрасті щодо футболу є відображенням у свідомості забивання м'яча у футбольні ворота, як символічне оволодіння жінкою всупереч її волі. Чи люблять футбол його шанувальники? Ні, звичайно! Хто не чув рефрен: «Я все життя вболіваю за… (і називає команду)». Тобто не футбол, а команду люблять... Любителі футболу – це закрита секта зі своїми «тітушками», фанатами, людьми, які не знають таблиці множення, але точно пам'ятають, у якому році львівські «Карпати» взяли кубок СРСР.
Тобто любителі футболу насолоджуються не гарним видовищем, не мистецтвом володіння м'ячем, а «хворіють» за конкретну команду та її гравців. Хто знає статистику, то в курсі, що кількість побитих дружин, суїцидів, злочинів зростає після програного матчу улюбленої команди. Футбол – це не лише домашнє насильство, а й рабство, доведене до абсурду. У ХХI столітті людьми (футболістами) торгують, не дуже то й цікавлячись, чи бажають ті ставати футбольними гладіаторами.
Футбол – це поле корупції, крадіжки, обману. І скандал із радою директорів «Ювентуса» тому приклад. Футбол – це девіантна поведінка мільйонів людей. Після перемоги збірної Франції над командою Марокко країна «гальського півня» вкрилася пожежами та підпалами машин, вітрин магазинів та банків, будинків та велосипедів. Ініціатори пожеж та злочинів, любителі улюбленої команди – 1,2 мільйона марокканців, які живуть у Франції.
Тепер про гроші, які крутяться у футбольному бізнесі. Новина: «Реал Мадрид» підписав 16-річного бразильського форварда Ендріка за 72 млн євро! Ви можете знати 10 мов, робити хірургічні операції на серці та рятувати людей, будувати будинки, робити епохальні відкриття, створити колайдер, але 72 млн євро отримає хлопчик із Бразилії, у якого ноги ростуть з потрібного місця!
І чому футбол знайшов стільки фанатів у світі, які набивають валютою кишені футбольних функціонерів та футбольних зірок гри, яка стала «королем спорту»?! Відповідь дуже проста! Великі гроші мандрують там, де є фанатизм, пороки, пристрасті, крики, жахи, насолоди, перед якими меркне навіть секс із коханою дівчиною! Простота! Надійшла команда: не завантажуй мізки нічим корисним – то і став мавпою. Замість банана – футбольний м'яч.
Вся індустрія футболу, усі фінансові піраміди футболу, PR-пропаганда футболу паразитує на знищенні людини розумної (homo sapiens) та перетворенні її на людину-тифозі, для якої вся краса світу – у футбольному полі розміром 100 на 64 метри, по якому ганяють м'яч, бігають, стрибають і забивають голи 22 людини, одягнені в «метелики» різних кольорів та номерів!
Усе в нашому світі йде до того, що владу над усіма континентами Землі захоплять (з огляду на їхні фінансові ресурси) ті, хто мріє про футбол. Вони вже оволоділи почуттями та свідомістю мільярдів людей! Скоро земна куля покриється футбольними таборами перевиховання тих, хто не любить футболу, а любить читати книжки!
P. S. Друзі! Знаю, що в Україні багато футбольних тифозі, які якщо прочитають цей текст, то мені загрожує інвалідність. Тому прошу всіх, кого обурив мій текст: сприймайте його як жарт. А в кожному жарті, як стверджував герой одного популярного радянського фільму, є часточка жарту.