У центрі уваги львівської спільноти останнім часом перебуває конфлікт навколо спорудження пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому та реконструкція площі Святого Юра.
Нагадаємо, що депутати Львівської міської ради на сесії 18 вересня прийняли ухвалу про спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому та створення площі святого Юра навпроти храму на Святоюрській горі у Львові.
Для цього потрібно перенести трасу наявної дороги у бік корпусів Національного університету “Львівська політехніка” для відновлення пл. Св Юра.
Суспільство розділилося навпіл, на цю небезпеку вказав, зокрема, проректору УКУ Мирослав Маринович. “Я не хочу зберігати святоюрський сквер ціною єдності львівської громади, яка так потрібна в часи війни. І не хочу пам’ятника Шептицького, збудованого тими, хто не шанує його слова”, - написав Маринович.
“Партія скверу” та “партія пам’ятника” спробуть знайти порозуміння завтра, 12 березня, під час круглого столу.
Напередодні ZAXID.NET спробував зібрати основні аргументи обох сторін.
Врятувати сквер
Отже, громадська ініціатива "Врятуй Сквер Святого Юра" оприлюднила свій маніфест, у якому навела аргументи недоцільності реалізації проекту масштабної реконструкції площі з перенесенням дороги.
Активісти наголошують насамперед на архітектурно-містобудівних питаннях, адже мова йде про радикальну, масштабну і коштовну трансформацію одного типу публічного простору в інший.
"Міський простір, що дійшов до нас таким, яким він є, пройшов тривалий шлях еволюції. На картах з початку ХХ століття видно, що вулиця оточує сквер з усіх боків. Оскільки інтенсивність руху транспорту була незрівнянно нижчою, ніж зараз, це нікому не заважало. Було б чудово відновити такий міський простір, але це неможливо через домінування в сучасному міському просторі автомобіля", - наголошують активісти. Так само вони звертають увагу на те, що буквальне ж “відновлення історичної приналежості” площі станом до 1860 року передбачало б з-поміж іншого повернення на площу торгівельної функції, про що у проекті не йдеться.
Фото: Врятуй Сквер Святого Юра
Представники ініціативи зазначають, що проект не пройшов через процедуру громадських слухань. Отже мешканці не мали жодних дієвих механізмів впливу на процес прийняття рішень стосовно формування громадського простору, що є власністю громади міста, і стосовно проекту, кошти на реалізацію якого виділяються з кишень платників податків.
"Радикальні зауваження щодо доцільності перенесення дороги та зміни характеру простору з неформального, світського на формальний, сакрально-меморіальний, що неодноразово доносяться громадою до авторського колективу на громадських обговореннях, залишаються неврахованими", - вважають активісти.
Свої фахові зауваження надала також кафедра містобудування “Львівської Політехніки”. У відкритому листі зокрема йдеться, що сквер на пл. Cв. Юра, закладений наприкінці 1897 р. А. Рьорінгом у пейзажному стилі, в основному зберіг до наших днів своє первісне планування та 230 екземплярів дерев та кущів 50-ти різних видів, більшість із яких за віком старші 100 років. Територія скверу належить до пам’яток ЮНЕСКО.
Собор Святого Юра. Літографія Кароля Ауера (сер. ХІХ ст.). Фото: Ukraina incognita
Надали свої фахові зауваження і представники проекту GIZ “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”. У документі, серед іншого йдеться про те, що “площа запроектованої мощеної поверхні довкола пам’ятника дорівнюватиме загальній площі собору Св. Юра разом із прибудовами. Такий гіперболізований порожній простір не лише нагадує стиль оформлення площ при віджилому радянському режимі, але й також, як показує досвід, залишається безлюдним і мертвим”.
Щодо пам’ятника, то архітектори вважають, що “пам’ятник опиниться у доволі сумнівній композиційній прив’язці до комплексу собору, позаяк статуя Шептицького буде обернута до собору спиною. Саме це невдале розташування стане першим, що помітить відвідувач собору Св. Юра, вийшовши з собору, а це може спричинити хибне потрактування цієї великої української історичної постаті”. Йдеться в документі і про те, що для перенесення дороги необхідним є вирубування практично всіх наявних дерев.
Бюджет для пам’ятника
Ще однією проблемою є використання коштів. УГКЦ споруджує пам’ятник своїм коштом, а понад 30 млн грн виділено з бюджету міста на реконструкцію площі. Для порівняння, на сферу охорони здоров’я у 2015 році передбачено 19,4 млн, а на управління культури — 6,7 млн, управлінню молоді, сім’ї та спорту дістанеться 7,1 млн. грн., на збереження історичного середовища міста виділять 14,5 млн. грн., на допомогу учасникам антитерористичної операції та їхнім сім’ям – 9,3 млн. грн.
Основні застереження львів’яни висловлюють стосовно суми, яка в часи війни та економічної кризи буде витрачена на такий проект. Користувачі соцмереж висловлюють припущення, що митрополит, який пережив дві світові війни, також був би обурений таким використанням коштів.
"Як неспеціаліст, сильно відчуваю, що немає волі створити найкраще, що може бути для вшанування Шептицького, щоб його спадщина працювала для майбутнього простого українця, а йде тупе використання моменту для втілення "свого" проекту. Все тільки прикривається національною і церковною риторикою!", - написав, зокрема, отець Михайло Димид, громадський та релігійний діяч, перший ректор УКУ.
Натомість львів’яни пропонують скерувати кошти на доброчинність (дитячі будинки, лікарні, школи) чи реставрацію пам’яток архітектури, серед яких чимало церков.
Проект та його обговорення
Не бракує аргументів і прихильникам проекту. На деякі питання спробував відповісти на своїй сторінці у Facebook і один із співавторів пам’ятника та заступник голови громадської ради "Святий Юр" Ігор Кузьмак.
"Конкурс відбувся у два тури. Двом кращим колективам, після завершення конкурсу, було рекомендовано об’єднати свої зусилля. З цього нічого не вийшло. рекомендовано взяти до подальшої реалізації проект нашого авторського колективу - І. Кузьмак, М. Федик, М. Посікіра", - розповідає стверджує Кузьмак.
“Я також твердо переконаний, що вже визначене місце для встановлення пам’ятника на пл. Св Юра таке ж достойне і важливе, як відповідь для кожного християнина, - де у своїй хаті розмістити ікону. Так, на найдостойнішому місці, а не десь там збоку, в коридорі. Нагадаю тим, хто не знає - площа Св Юра упродовж 150 років була найбільшою площею міста. Ця площа і головний Український Собор були завжди як одне ціле”, - наголошує автор проекту.
Проект пам'ятника та реконструкції площі. Фото: udg
Він також стверджує, що стосовно встановлення пам’ятника відбувалося громадське обговорення, яке тривало майже півроку (тут варто зазначити, що про обговорення йдеться і у маніфесті ініціативи “Врятуй Сквер Святого Юра". Активісти наполягають, що між обговоренням і слуханням є різниця, оскільки проголосовані на слуханнях рішення громади є обов’язковими для врахування, а висловленні на обговореннях побажання – ні).
Обговорювали проект і на засідання Синоду УГКЦ . "Там також вирували дискусії, але, як згодом повідомив Блаженіший Патріарх Святослав Шевчук, учасники Синоду всі 100% проголосували за реалізацію цього проекту", - наполягає Ігор Кузьмак. Автори проекту враховали всі історичні передумови проектних рішень.
Він також заперечує те, що сквер авторства Рьорінга зберігся до наших днів, про що йдетсья у відкритому листі кафедри містобудування. Ігор Кузьмак наполягає, що у 70- х минулого століття роках сквер було перебудовано.
“Запроектована нова дорога проходитиме на віддалі від корпусів університету “Львівська політехніка” згідно нормативної вимоги - 20 метрів. Сама ширина дороги складатиме 15 метрів”, - зазначає співавтор проекту.
Порошенко, допоможи!
Ті львів’яни, які вважають рішення міськради про встановлення пам’ятника правильним закликали своїх опонентів, та й усю країну, гідно вшанувати Андрея Шептицького у Львові. Відповідний лист підписали Юрій Шухевич, Ігор Калинець, Іван Вакарчук, Любомир Медвідь та інші представники львівського культурного середовища.
Вони наполягають на тому, що відновлення площі Св. Юра в її історичному вигляді та встановлення на ній монументального пам’ятника Митрополитові “не тільки справа нашої честі, а й високої відповідальності перед майбутністю”. Автори листа заявили, що намагання департаменту містобудування ЛМР переглянути рішення про спорудження пам’ятника є “політичним замовленням", спрямованим "на можливий зрив суспільно необхідної і благородної справи”.
Фото: Ukraina incognita
Звернулися уже не до громадськості, а безпосередньо до керівництва держави і деякі громадські організації Львівщини. Вони скерували відкрите звернення до президента України Петра Порошенка, прем’єра Арсенія Яценюка та голови Верховної Ради Володимира Гройсмана. “Оскільки місцева влада виявилася неспроможною встановити цей пам’ятник, то просимо Вас терміново вжити заходів до керівництва міста щодо своєчасного виконання робіт зі спорудження у Львові пам’ятника найвизначнішій постаті української історії ХХ століття Митрополиту Андрею Шептицькому”, - йдеться у звернені.
А в цей же час студенти та громадські активісти продовжують цілодобове чергування у сквері та 7 березня провели у ньому толоку.
Пам’ятник митрополиту Андрею у Львові згідно із рішенням ЛМР мав би з’явитися у 2015 році, а баталії навколо його спорудження лише розгортаються дедалі сильніші. При тому, що усі сторони конфлікту погоджуються з тим, що вшанувати 150-ліття митрополита потрібно, але насамперед перед львів’янами стоїть потреба знайти взаєморозуміння. Можливо, вихід із цього глухого кута буде знайдений під час завтрашнього круглого столу.