Отже, згідно російської офіційної доктрини, всі проблеми України від того, що якийсь Янукович втік з країни в лютому 2014 року. Тобто, до того в країні була ідилія. Молочні ріки. Кисільні береги. Пастельні краєвиди. Пастухи й пастушки ...
І ось моментально цьому на зміну прийшла жуть. Війна, розумієш, ціни ростуть. Тарифи підвищуються. Все дорожчає ... Ну а був би Янукович президентом, то ясна річ - все б дешевшало.
Але я не про це. Чому б справами не доведена все це. На практиці не здійснити утопію російського світу в окремо взятій області. Навіть у двох. Навіщо ці похмурі слюсарі та бомжуваті автомойники. Привезіть в Донецьк Януковича. Дайте йому в комплект Азарова. Захарченко (того, колишнього главмента), Арбузова та інших кабаноподібних друзів Стоматолога. Можна ще таємно вивезти Королевську з хунтовської окупації. І нехай вони покажуть клас! Налагодять виробництво (вони ж господарники!) Вигідну кооперацію в рамках Митного союзу. Торгівлю передовими продуктами потужної Донбаської промисловості з Росією. Регулярно підвищують пенсії і зарплати бюджетникам. До речі, ось Королевська навіть знає як платити по кілька тисяч євро. І ось тоді, спостерігаючи за цим проривом, Україна відразу прозріє, покається і кинеться в коліна до великих господарників.
Але поки я цього не бачу. Я бачу, що в Україні все не дуже. Це там, де російський світ прогнав Майдан. Не до кінця, мляво, але жене все-таки. А ось там, де російський світ окопався щільно (Донбас), там просто дупа. Тобто, все погане, що є в Україні, помножене на коефіцієнт. І от як би хреново не було в Україні української, на "Україні під російською" все одно хреново. Бо відсутність пенсії завжди гірше низькою пенсії, а дуже дорога їжа гірше просто дорогою. І якщо в Україні завтра подорожчає все, то там все буде в рази більше. І я от не дуже розумію, чому повинен шкодувати за правлінням тих, які власну малу батьківщину довели до цілковитого скотинячого стану і навіть бояться там з'являтися.