Вже давно спостерігаю, що в суспільство робляться інформаційні вкиди про конфлікт між Президентом і Головнокомандувачем. Ці інформаційні потоки формуються по-різному: централізовано, хаотично, масово і точково. Зазвичай мова йде про те, що Головнокомандувача от-от знімуть, про рейтинги популярності найвищих посадових осіб держави, про якісь роздмухані з абсолютно незначущих причин скандали тощо.
Поки ці «бурлєнія го*єн» відбувалися серед фейсбучних воїнів, я особливо на це увагу не звертав, та так склалося життя, що ми створюємо полк. Вже майже створили. Полк – це проект державного рівня, з відповідними перемовинами, контактами, рівнем відповідальності і складністю процесів. В цих процесах я беру безпосередню участь, відповідно, спілкуюсь з офіцерами і чиновниками високого рівня. На мій подив, помітив, що дискусії на ці ж або подібні теми відбуваються і на рівні кадрових офіцерів. А це вже мене трохи стривожило і підштовхнуло до написання цього тексту.
Перше і найбільш важливе. Те, як ми ввалюємо нашим «сєвєрним друзь’ям» на всіх рівнях, і воєнному, і дипломатичному, говорить про одну дуже просту і зрозумілу річ – Головнокомандувач своєю діяльністю доповнює рейтинг Президента і, навпаки, Президент своєю діяльністю доповнює авторитет Головнокомандувача. Якщо будь-хто з них піде у відкритий конфлікт один з одним – втратять обидві державні інституції, причому, втратять катастрофічно. Це настільки очевидно, що я впевнений щодо розуміння наслідків обома сторонами. Тому я не вірю, що будь-хто з них бажає цього конфлікту або розглядає подібну можливість.
По-друге, я не ідіот і чудово розумію, що є агенти впливу російських інтересів, які будь-яким способом будуть намагатися цей конфлікт спровокувати, та деякі чиновники і політичні діячі, які мають власні інтереси при виникненні подібного конфлікту. Саме ці дві групи і створюють відповідний інформаційний фон. Причому, перелік прізвищ дуже довгий, навіть не намагайтеся вгадати всіх. Їх багато.
Мене бентежить те, що на ці інформаційні вкиди ведуться не лише цивільні особи, а й військові високого рангу. Ми вже експериментували з політичною боротьбою у 1916-1919 роках, всі пам’ятають, чим це закінчилось.
Певні важливі питання створення і формування полку вирішуються на рівні командування військ, в тому числі, особисто з Валерієм Федоровичем. Деякі з не менш важливих питань вирішуються з чиновниками з команди Президента. І там, і там ми відчуваємо повагу до нашої роботи, сприяння у швидкому вирішенні проблемних питань, підтримку і допомогу досвідом, де нашого власного досвіду не вистачає.
В мене абсолютна повага як до діяльності Головнокомандувача, так і до поточної діяльності Президента (наголошую – поточної, бо в ретроспективі декількох останніх років неприємні питання до Президента є і їх досить багато). Тому, як громадянин своєї країни, як військовослужбовець, який розуміє критичність наслідків описаного вище конфліктного дискурсу в суспільстві під час війни, я вважаю за необхідне висловити підтримку обом таким важливим державним інституціям і попрошу вас продемонструвати єдність українського суспільства. Якщо ви згодні зі мною, опублікуйте, будь ласка, на вашій сторінці текст або відео, де вкажіть приблизно наступне:
«Я, як громадянин України, висловлюю повну підтримку і повагу до нашого Головнокомандувача. Жодні інформаційні атаки не змінять моєї думки, я буду оцінювати діяльність нашого Головнокомандувача лише за результатами бойових дій у війні з ворогом, що напав на нашу країну. Якщо вороги держави або недобросовісні чиновники спровокують кризу у військовому керівництві країни, я буду захищати свою позицію як відповідальний громадянин.
Так само висловлюю свою повагу до Президента та його діяльності під час війни з росією і готовий його підтримати в будь-яких рішеннях, навіть непопулярних, що направлені на перемогу над ворогом та об’єднання зусиль політичного та військового крила управління державою. Готовий пожертвувати своїм добробутом та комфортом задля досягнення спільної мети. Моя позиція незалежна від особистих політичних вподобань.»
Можна назвати це флеш-мобом або будь-яким іншим модним словом, але для мене це аспект об’єднання українського народу. Ми підтримуємо не персоналії, а інституції.
Слава Україні!