Про користь вичитування інтерв'ю

Іноді вони виявлялися ще цікавішими, ніж ми від них чекали

21:16, 19 березня 2015

Журналісти-депутати посварилися з депутатами-журналістами через норму закону про узгодження інтерв'ю. Хто не в курсі - є така норма, що ти маєш узгоджувати текст із тим, хто його дав. Бо це типу авторське право smile emoticon То оце одні хотіли її зняти, а другі типу нє, чи просто гальмонули. Та й сваряться.

Мені особисто щастить: ніколи з серйозними проблемами на грунті цієї норми не стикався.

Зрештою, всі ми інтерв'ю зазвичай (не постійно, але зазвичай) узгоджували й тоді, коли цієї норми ще не було.

В зв'язку з цим вкотре згадалося, як колись давно-давно я до пізнього вечора чекав на інтерв'ю з великим чиновником, а потім до глибокої ночі розпитував його щось там про "Криворіжсталь" і т. п. І тут телефонує йому тодішній президент Кучма. А Леонід Данилович, треба сказати, саме в лікарні лежав (наче з пакреатитом). Ну, спірозмовник мене на час бесіди з кабінету попросив, побалакав там щось із президентом, тоді кличе назад. Я питаю: а що ж це в нас серед ночі президент з лікарняного ліжка телефонує голові Фонду держмайна? Що вже сталося? А він: нє-нє, нічо-нічо! Просто от такий у нас президент! Трудоголік!

Ну, що. Розшифрували інтерв'ю, послали на узгодження чиновнику. Ще навіть факсом, якщо я правильно пригадую. Прийшло назад із однією-єдиною правкою. Там, де було про президента-трудоголіка, інтерв'юйований - голова ФДМ Михайло Чечетов - дописав: "І дай йому Бог здоров'я й довгих літ праці на благо України!"

Отакі от бували історії. Так що часом узгодження - корисна річ. Розкриває співбесідника. Особливо сьогодні повчально згадувати, да...