Команда Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua підготувала колекцію раніше таємних документів про схеми застосування конспірації, кодів, шифрів та інших хитрощів українського підпілля в період 1940–1950-х років, повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.
Документи датовані 1940–1950 роками та є здебільшого матеріалами українського підпілля, конфіскованими чекістами.
«Документи, що увійшли в підбірку, містять інструкції, схеми структурних підрозділів, місць переховування, а також правила застосування шифрів та кодів у документації Організації українських націоналістів. Колекцію доповнюють протоколи допитів та листування керівників ОУН щодо цієї теми», – розповідає керівник проекту «Електронний архів визвольного руху» Андрій Когут.
Дослідження систем шифрування та кодування дає можливість історикам ОУН та УПА проникнути в таємниці підпільного зв’язку, розшифрувати таємні повстанські документи, відтворити складні взаємозв’язки між підрозділами підпільної мережі.
«Найважливіша, смертельно небезпечна для підпільників та їхніх родин інформація мала бути прихована, а точніше зашифрована, щоб утруднити ворогові проникнення через зв’язкові лінії у структури підпільників. Тому однією з основ конспірації було шифрування повстанського діловодства, прізвищ та імен, місць і часу зустрічей провідників та багато чого іншого», – розповідає директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий.
За його словами, часто розкриття таких кодів буває єдиним ключем для встановлення функційної належності окремих документів, дешифровки населених пунктів та встановлення справжніх прізвищ повстанців.
Колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву українського визвольного руху.
Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 892 документів. Місія проекту – робити минуле доступним.