В історії з Парасюком і Пісним дуже напрягають апеляції до Майадну. мовляв, Пісний когось там привіз на підмогу. ну, молодець - давайте, дамо йому за це якусь почесну грамоту. але про домайданні художества забувати також не варто. те саме і з Парасюком - ну, вдало ти виступив зі Сцени, молодець. можеш тепер зустрічатися з піонерами (чи хто там у нас тепер?) - згадувати й розповідати... натомість політики козиряють Майданом, як індульгенцією! пригадую, якось говоримо після ефіру з одним депутатом із "Народного фронту" - згадав за художества його колеги по фракції. а той мені: а знаєте, скільки він на Майдан витратив?! та, кажу, більшість цих грошей витрачали на Сцену, яка жила своїм життям! та ні, не лише на Сцену... тобто, отака у них логіка! тому громадську думку треба формувати у той бік, що для політиків Майдан - не індульгенція, а смягчающее обстоятельство за всі їхні безобразія