Про "Львівське пиво" та його іміджмейкерів або зачумлена/загрипована Україна

10:22, 3 листопада 2009

Нещодавно у Львові проходила величезна міжнародна конференція, присвячена двадцятиліттю розвалу комуністичної системи, падінню Берлінської стіни. Для мене ця річниця була "святом зі сльозами на очах". Попри здобуття незалежності, Україна так і не стала цивілізованою в європейському сенсі державою. Про що свідчить не лише височенний паркан, яким Європа відгородилася і далі відгороджується від нас.

Сьогодні Словаччина закрила два з п’яти пунктів пропуску до зачумленої/загрипованої України. Подібні голоси чути і з Польщі. А як країні бути не зачумленою, коли охорону здоров`я посилено розвалювали. І не лише "чужі люде". А й свої, які за закупку непотрібного медичного мотлоху давали ледь не по 80% відкату. Скільки ж мав коштувати непотрібний країні мотлох реально? Бо ж і тих 20% вистачало, щоб жити козирно. А потрібних медикаментів, як бачимо - катма. Зрештою аморальність розпочинається з наскрізь корумпованих медінститутів (вибачте - медуніверситетів), де за все має бути заплачено - чи то вступ, чи якийсь нікчемний залік. Про який рівень молодої лікарської зміни можна говорити. Відійде старша генерація лікарів - і вважай гаплик. Лікувати нікому, та й страшно довірятися людям з купленими дипломами. Бо ж не лише один "цап-відбувайло" Кислинський прикупив собі дипломчика.

Все дійсно починається з моралі. Хоча вже чую - та ви спочатку про медикаменти, хліб, і т.д. подумайте, а вже потім про мораль. На жаль, нікому думати. Якщо Бога (совісті, культури, сумління) немає, то все можна. От і маємо. Україна зачумлена чи загрипована свинським, саме так - свинським грипом не даремно. Зачумленість стосується всього. Не відають, що творять. Навіть не зі зла. А з безпросвітної дурості. Чи точніше - скотства.

Під час згаданої конференції на одній з товариських зустрічей вибухнула ще одна смердюча бомба, що вкотре обляпала імідж України. Оглянувши українське телебачення, спонсорований фірмою ТМ "Львівське пиво" "історичний" серіал, що мав рекламувати все те ж львівське пиво, одна з польських учасниць конференції, яка внесла величезний внесок в українсько-польське порозуміння, зазнала буквально больового шоку. На жодному з цивілізованих каналів Європи не можна так запросто побачити і вибачити демонстрацію вже навіть не знаю чого - чи то печерної ксенофобії, чи дикої байдужості до почуттів інших - поляків, ляхів, євреїв, жидів, католиків, юдеїв. Автори цього псевдоісторичного пасквілю "нічтоже сумняшеся", як якусь невинну фрашечку оповідають сумнозвісну історичну байку про нашого славного Максима Залізняка, що розвішував на костельній вежі ”ляха, жида і собаку - бо віра однака”. Формула вражаюче ємнісна. В кількох словах наш славний Максим максимально закумулював і національне, і релігійне і людське презирство. Не вдаватимусь в історичні розвідки наскільки це відповідає історичній правді, а де тут злостива і адекватна тому часу байка. Не думаю, що салогани на кшталт "кабанє", які хляють свинське пиво, у польській рекламі чи "брудні гої", що заїдають його салом – у ізраїльській, могли б нас потішити.

Але цікаво, чи чужинецькі, данські, власники ТМ "Львівське пиво" Carlsberg Group, цванячись своєю гіперєвропейською толерантністю свідомі того, як рекламується їхній європейський, толерантний продукт на теренах позаєвропейської підпарканної України? Після подій Другої світової війни, коли Данці (пишу з великої букви, бо той народ того вартий) врятували від нацистів всіх, ще раз наголошую - всіх до одного! - своїх євреїв вони були визнані євреями єдиним народом-праведником. Чи може творці цього убогого опусу, гадають, що такий ідіотизм пройде попри увагу польських чи ізраїльських обсерваторів, які пильно відстежують щонайменші відхилення від загальноприйнятих норм, принаймні, цивілізованого співжиття? А щодо толерантності чи права національних меншин зберігати свою гідність - й дискусії жодної бути не може.

Про це свинство і скотство вже написав в "Газеті по-українськи" і відомий український інтелектуал Микола Рябчук. Гадаю, що такі свинства щодо українців, як от скотство секретаря Донецької міської ради Левченко, який так само хамськи заперечував права української мови, так і щодо інших, не повинні проходити безкарно. Тому передаю слово Миколі:

Свинське пиво

Рік тому, коли свинячий грип допіру лише об’явився на земних обширах, ізраїльський міністр охорони здоров’я рішуче запротестував був проти його некошерної назви. Така назва, стверджував він, ображає почуття правовірних юдеїв, а тому новий різновид грипу слід назвати ”мексиканським” — за місцем його походження.

Про почуття мексиканців пан міністр якось не подумав, або вирішив, що вони не надто суттєві — порівняно з правовірно-юдейськими.

Ця історія несподівано пригадалася мені під час перегляду двох телевізійних сюжетів. В одному з них повідомляли, що українська влада звернулася до польської з проханням допомогти з антивірусною вакциною. У другому — українські пивовари хвацько рекламували свою продукцію у вельми оригінальний спосіб. Вони розповідали, як славний Максим Залізняк, напившися, слід розуміти, львівського пива і славно погулявши зі своїми хлопцями в Умані, повісив на костельній вежі ”ляха, жида і собаку — бо віра однака”.

Чи ця реклама мала би заохотити гладачів лише до пиття пива, а чи також до вішання  на костельних вежах жидів і ляхів — лишилося незрозумілим. Але те, що у ХХІ ст. у країні, яка вважає себе європейською, виробники і рекламісти пива вважають за можливе послуговуватися такими ”арґументами”, а суспільство покірно це все оглядає й не протестує, — говорить багато про що. Насамперед — що ця країна ніяка не європейська і що до ХХІ ст. від епохи Залізняка їй дуже далеко.

Не знаю, чи українська влада супроводила своє звернення по допомогу згаданим рекламним роликом і чи отримала від поляків антивірусну вакцину. Думаю, однак, що нашій країні потрібні цілком інші ліки.