Не знаю, як Вас, а мене за останні тижні таки «дістала» наша політика, як у Львові, так і в усій Україні. Той, хто хоче за нею стежити, аналізувати або хоча би щось у ній розуміти, наражається на головний біль або нудоту: скільки у ній двозначного, оманливого а то й просто відразливо-бридкого. При чому це стосується не окремого вибраного політичного табору – а всієї нашої політики разом взятої.
Тому дозвольте сьогодні написати про щось інше. Про речі вищі а вічні.
Кінчається Великий Піст. Незалежно від того, віруючі Ви чи не віруючі, тримаєтеся Посту чи ні, хочу Вам дати пораду, яку колись почув від одного мудрого монаха - а котра, надіюся, може хоч трохи прикрасити наше життя.
Що є Піст? Це є наша особиста жертва, що заставляє нас відмовлятися від того, чого нам найбільше бракує. У часи Христа людям найбільше бракували їди. А тому постячи, вони відмовлялися від їди - зрозуміло, рівно настільки, щоб не довести себе до голодної смерті.
Сучасній людині найбільше бракує не їди. Слава Богу, з тим у нас більш-менш нема проблем: ми їмо по три-п'ять, а часом навіть по вісім-десять разів у день. Сучасній людині бракує часу. Часу не вистачає нам усім. У сучасному світі виробилося щось на зразок правила: чим більшого ми добилися у своєму житті, тим більш нам не вистачає часу. Брак часу став мірилом нашого успіху.
Відтак, сучасній людині під час посту краще не голодувати: це не робить аж такого великого сенсу. Коли ми дійсно хочемо постити, то найкраще нам пожертвувати свій часом.
Тому коли прийдете зранку на роботу і побачите свій завалений паперами стіл, скажіть собі: «Стоп. Я не Господь Бог. Я ніколи цього всього не перероблю». А тоді підіть гуляти в парк. А ще краще перед тим подзвоніть своєму другові, якого не бачили уже пару місяців. І запросіть його приєднатися. Підіть з ним на каву чи на пиво.
Залежно від віку, побавтеся чи порозмовляйте зі своїми дітьми. Віддайте свій час своїй коханій чи коханому. Батькам. Хворим. Сусідам. Кожному і кожній, на кого у Вас ніколи не вистачає часу.
Я не знаю, наскільки канонічною є ця порада. Надіюся, однак, що не буде великим гріхом нею з Вами поділитися. Зрештою, якщо Ви людина глибоко віруюча і традиційна, можете скористатися нею зразу ж після закінчення Посту.
Політики приходять і відходять. Ми ж з Вами залишаємося. Пам'ятаймо про це та робімо речі вищі а вічні - а тим самим не даймо політикам і політиці безнадійно зіпсувати наше життя.