Про стид, сором і мову для внутрішнього вжитку

11:03, 8 серпня 2011

В установі, де я працюю, недавно відбувся обмін зарплатних карток на нові. Ця процедура здійснюється приблизно один раз на два роки і проходить централізовано.

Цього разу мені особливо «пощастило», разом із зарплатною мені видали кредитну картку. Про кредитку в цьому банку я нікого не просив, але не відмовився. Навіть не глянувши на ще один шматочок пластику, поклав її до гаманця і вирішив не активувати до пори до часу. Яким же було моє здивування, коли наводячи порядок в гаманці, я роздивився картку. Мало того, що на ній була зображена соковита «полуничка» (яка смілива фантазія у дизайнерів «Приватбанку»), то ще й запис мого прізвища й імені латинськими літерами був просто вражаючим. Завжди на зарплатній картці я називався і називаюся «Vasyl Rasevych», а от вийшовши на «міжнародний» рівень, я вже став «Vasiliy Rasevich». Напевно відповідальним працівникам «Приватбанку» стало соромно, щоб я з таким простацьким іменем та прізвищем виходив на великі люди і він/вона вирішили «облагородити» хоча б трохи моє плебейське походження. Бо справді, «по-людськи», це тільки, коли записано в російській транскрипції. Насправді ж, може така людина десь й існує, але це не я. У моєму закордонному паспорті є чітко зазначено, що я - Vasyl Rasevych.

Сталося так, що саме сьогодні я заповнював анкету «Укрсоцбанку» на відкриття особового рахунку і видачу зарплатної картки. Мене потішило, що в анкеті значився пункт про транскрипцію мого імені і прізвища, так, як це є в закордонному паспорті. У зв’язку з цим, хотілося б спитатися у керівництва «Приватбанку», чого у них працюють такі непрофесійні і закомплексовані щодо української мови люди? Насправді ж їхні комплекси вилилися у справжнє фальшування, підозрюю, що у величезних масштабах.

PS. Під час попередньої видачі карток в Інституті українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, напевно як реакція на слово «українознавство», ми всі отримали пластикові квадратики із картинками Петриківського розпису. Таким чином, у всіх українознавців на банківських картках красувалися зображення хаток-мазанок під стріхою. Стереотипи і упередження «цибулізованих», як на долоні…