Україна в грудні увійшла в період різдвяно-новорічних святкувань. У Львові, наприклад, де-не-де колядки почали звучати ще з початку грудня. На тлі снігопадів та морозів святковий настрій лише зростав, щоправда, наприклад, у Львові сніги розтопилися, а дні стали сонячними та теплими, то ж святковий настрій кудись втік разом з погодою. І що в таких випадках робити для відновлення настрою? Правильно, слухати різдвяну музику. А де найбільше музики, крім інтернету? Звісно, що на радіо. І ось ти вмикаєш радіо – а там про свята згадують лише реклами і поодинокі ведучі поодинокими репліками. Примітно, що надворі вже 22 грудня – а я в ефірі наших радіостанцій не почув, наприклад, ще жодної колядки; не так вже й багато чутно в ефірах просто різдвяних пісень (без прив’язки до істинної суті свята), та й новорічними треками ефір не кишить, як то було ще років так 15 і більше тому. Понад те, радійники настільки стали нудними, що мало які радіостанції спромоглися створити нормальні різдвяно-новорічні джинґли. Ну, одним словом, “сумно, сумно аж за край…”
Натомість в радіоефірах про зимові свята нагадує лише реклама. Знижки на знижках стоять, сидять і лежать та ще й знижками поганяють. Ну прямо складається враження, що народ в нас спеціально відкладав гроші до свят і зараз побіжить все розтратити в магазинах, які щедро “посипають” нас знижками.
І якщо на регіональних станціях все ще не так трагічно, то на столичних мережевих – біда. Увімкнеш їх і вже знаєш: яка горілка Нового року, який коньяк Нового року… Ще бракує закуски нового року, бо ми понапиваємось, а чим зажерти – реклама нам не сказала. І мінералки Нового року бракує, і про пиво Нового року ми якось не знаємо, бо похмілля штука страшна, а інформації “що краще” нам радіо не повідомило.
Понад те, ефір став настільки комерціалізованим, що деякі радіостанції навіть новорічні хіти ставлять як спонсоровану програму (реклама, хіт (якщо його так можна назвати), реклама), а деякі винахідники навіть мають спецпроект про, наприклад, новорічні звуки Карпат…Це виглядає так: два рекламних ролики, а між ними вмикається новорічний звук Карпат. І це подається як програма. Уявіть, 5 секунд незрозумілого шуму нам подається як програма! Я точно не фіксував, але ті рекламні ролики більші за тривалість самої “програми”. І все це, до речі, спонсорують алкогольні бренди… Складається враження, що радіослухач – це алкаш зі стажем і сталевою печінкою і має пити-пити-заливатись, бо в рекламі і спонсорстві кругом згадка про алкоголь. Новий рік і алкоголь, алкоголь і Новий рік… А, і ще знижки… Хоча, здається, я розумію, до чого тут знижки – просто алкоголь в грудні подорожчав, і найближчим часом його ціна знову зросте. Тому вихід в слухачів один – брати все по знижках, щоб на випивку вистачило. Ось і все свято. А, ну і про Різдво згадок мінімум, певно радянська традиція про важливість Нового року над Різдвом і досі існує в головах топ-менеджерів радіохолдингів.
А між тим мені згадуються різні радіомарафони, які радіостанції раніше, на початку двохтисячних, проводили до новорічно-різдвяних свят. Це було цікаво, це десь трохи виходило за рамки, але це захоплювало слухача. А зараз слухача радіо не має чим захопити. Я аж дивуюся, як можуть зростати його рейтинги?
Поки закордонні радіостанції наповнені різдвяно-новорічними піснями, наші втюхують нам новорічні реклами. А може пора ризикнути і повернутися до якихось нестандартних рішень на ці дні? Вийти за рамки, дати слухачам можливість відчути якийсь ефект присутності? А може столичним радіостанціям пора зрозуміти, що Різдво – це теж важливе свято і що колядки – це те, чим дійсно багата Україна і їх не треба боятися давати в ефір? Багато людей зі сходу, півдня й півночі України їдуть на Різдво на захід, бо багато хто певно і не чув колядок і не знає традицій. Так дайте їм, власники мережевих радіостанцій, можливість почути колядки і дізнатися про традиції! “Новогодніє пєсні” – це добре, але пора ламати стереотипи і не боятися нарешті розірвати культурний ланцюг, який зв’язує нас з агресором.
Деякі радіостанції увечері 6 січня мають за традицію вмикати колядки. Але хочеться, щоб ці різдвяні композиції звучали не лише 6 січня, але й на більшій кількості радіостанцій. І чим більше буде свята в ефірі – тим більше його буде в наших серцях, бо ж ми знаємо, як атмосфера навколо впливає на нас. А ЗМІ якраз володіють найбільшими важелями впливу на атмосферу.