Справжня перевірка якості системи освіти відбувається не на сильних учнях, а на найслабших. Наприклад, як школа справляється з проблемними учнями. Учителька, data officer Poole High School у Великій Британії Надія Майбогіна розповіла про такий досвід британської системи освіти, пише «Освіта.ua».
«Система української освіти влаштована так, що школа не зацікавлена брати поганого учня, бо він зіпсує середні результати ЗНО, атмосферу в класі, може погано вплинути на однокласників, додасть проблем учителю на уроках», – зазначає Надія Майбогіна.
Відрахувати проблемного учня зі школи не так вже й легко, зокрема через батьків, які часто у всьому звинувачують адміністрацію школи. Щоб мінімізувати негативні наслідки, такому учню зазвичай ставлять прохідні оцінки в атестаті і хочуть якомога швидше випустити. Школи не мають ресурсів, досвіду і процедур, що робити з таким учнем.
Від зубріння слів та граматики дитину тягне на сон? Усе це легко змінити з АнтиШколою. Вивчення лексики за англійськими піснями, знайомство з однолітками, прогресивні викладачі – завдяки цьому нова мова легко стане невід’ємною частиною життя дитини. Не зволікайте та запишіть малюка на пробний урок вже сьогодні.
Як реагує на проблемних учнів британська система освіти?
1. Поганих учнів відраховують, але не тому, що він не подобається адміністрації, а тому що порушив усі допустимі правила в конкретній школі. Батьки не не можуть звинуватити школу, вони мусять звертатись до місцевих органів і клопотати про переведення до іншого закладу освіти. А там зберігається не тільки історія такої дитини, а всієї сім’ї.
2. Досягнення школи – це не ЗНО, а різниця між вхідним ЗНО на попередній ланці і вихідним на поточній.
«Наприклад, якщо поганий учень склав ЗНО в молодшій школі на 100 балів у середньому (за умовною 200 бальною системою), а середня школа допомогла йому скласти на 105, то школа молодець! Так, результат ЗНО все одно низький, але є прогрес, за який уряд подякує школі», – пише Надія Майбогіна.
3. У кожній британській школі є pastoral officers (не учителі), які спеціалізуються на поганій поведінці учнів, спілкуванню з батьками, соціальними службами і поліцією. А у великих школах є окремі працівники, які спеціалізуються на дуже поганій поведінці. Головне завдання для них – покращення поведінки учнів. Вони отримали відповідну освіту і проходять підвищення кваліфікації.
4. При переведенні дитини з однієї школи до іншої нова школа отримує історію дитини, включно з датами відвідування школи за попередні роки, причинами прогулів і запізнень (буквально по кожній даті з коментарями-поясненнями батьків), затримок, відсторонень від занять (у Британії дитину можна відсторонити від занять до 40 днів на рік) тощо. Також школа отримує всю інформацію про демографічні особливості дитини, оцінки складених екзаменів, починаючи від 0 класу.
5. У великій школі завжди є відсоток поганих учнів, тому реагують на них як на системне явище. Фахівці оперують не емоціями і суб’єктивними рішеннями, а протоколами та інструкціями, чітко фіксуючи власні кроки.
6. Диференціація в класах за рівнем з основних предметів мінімізує вплив поганих учнів на сильних. Групи для слабких учнів менші (15-20 дітей), для сильніших – більші (28-33).
«Утім, там може працювати сильніший учитель, який може впоратись з такими дітьми і дати їм раду, працюючи в постійному контакті з pastoral officers. Зазвичай система контролю знань у таких групах суттєво відрізняється від груп з успішними учнями. З іншого боку, на деяких предметах поганий учень соціалізується, перебуваючи у мішаних групах. Він не ізолюється від суспільства, а суспільство не ізолюється від нього», – наголошує Надія Майбогіна.
7. Для проблемних дітей існують спеціальні хаби. Дитина може перебувати в такому хабі нової школи без офіційного відрахування з попередньої. З нею працюють спеціалісти для корекції поведінки з надією повернути її до попереднього середовища.
8. У вчителів є широкий арсенал інструментів, як поставити дитину back on track.