Прийняття Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України може бути відкладено. Учора комісія зі зміцнення демократії при президентові піддала жорсткій критиці президентський проект Кримінально-процесуального кодексу, рекомендувавши парламенту відправити його на доопрацювання.
"Ми поспішали з висновком, щоб вплинути на Раду, яка планує прийняти кодекс вже 13 березня", - пояснив виданню «КомерсантЬ-Україна» один з членів комісії, директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Роман Романов.
Представники комісії розповіли, що вони й раніше пропонували проаналізувати законопроект, але більшість утримувалась від оцінки документа. Ситуація змінилася лише після кадрових змін в керівництві комісії. Раніше її одноосібним главою був народний депутат Сергій Головатий (фракція Партії регіонів). 1 березня президент Віктор Янукович знизив його до рівня співголови, призначив другим керівником радника президента Марину Ставнійчук і ввів до складу комісії кількох нових членів.
Вчорашнє засідання Сергій Головатий почав з критики рішення глави держави. "Я не подавав заяв, але склад змінено... Якщо це призначення відбулося нелегітимним способом, як далі нам бути з верховенством права, чи маємо ми право взагалі висловлювати якусь точку зору, робити висновки, давати оцінки?" - обурився Головатий. На цьому тлі не було дивно, що проект рішення комісії щодо КПК, підготовлений Сергієм Головатим, виявився вкрай жорстким, пише газета. Документ, що перераховують недоліки кодексу, завершується висновком: "УПК в нинішньому вигляді не може бути прийнятий Верховною Радою".
Як розповіли виданню учасники засідання, дискусія виявилася тривалою та емоційною. "Якщо експерти Ради Європи говорять, що в нашому КПК все добре, ми ж не можемо не звертати уваги на їхні висновки і шукати тільки негатив, зовсім не помічаючи позитиву", - пояснювала Марина Ставнійчук причину своєї незгоди з вихідним проектом рішення.
Втім, навіть після внесення змін прийнята резолюція не стала менш критичною. "Проекту КПК властиві недоліки, які можуть звести до нуля його позитив", - йдеться в документі, після чого перераховуються недоробки кодексу. "Хоча ми пом'якшили резолютивну частину, зауваження до кодексу залишилися, ми обговорили їх і з'ясували, що критичні оцінки збігаються. Так що в підсумку рішення комісії було прийнято консенсусом", - розповів Романов.
Марина Ставнійчук підтвердила виданню, що у представників АП дійсно є претензії до законопроекту, незважаючи на те що він був внесений у Раду від імені глави держави. "Разом з КПК повинні бути прийняті закони про адвокатуру, прокуратуру, внесено зміни до Кримінального кодексу, закони про міліцію та СБУ. КПК повинен бути наслідком, а не причиною реформування законодавства", - пояснила Ставнійчук.
На сьогодні проектом КПК пропонується відвести на півроку прийняття всіх необхідних законів. Експерти вважають цю норму нездійсненною. "Півроку - нереальний термін. До того ж радикальна зміна закону вимагає навчити заново всіх слідчих, прокурорів, суддів. Сподіватися зробити це за півроку - просто смішно", - розповів член комісії, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. "Правила гри змінюються настільки істотно, що після прийняття КПК не буде ні суддів, ні прокурорів, ні адвокатів, готових працювати в новій системі", - вважає Роман Романов.
Це зауваження до КПК не єдине. Марина Ставнійчук, зокрема, засумнівалася в доцільності відміни процедури порушення кримінальної справи - кодекс передбачає, що кожна заява про правопорушення тягне за собою початок слідчих дій. "Треба зрозуміти, чи є у слідства ресурси для цього. І головне - при новому порядку не буде постанови про порушення справи, яке можна було б оскаржити в суді", - зазначила радник президента.
Рішення комісії носить рекомендаційний характер і формально не впливає на процес розгляду КПК парламентом. Тим часом всі опитані газетою учасники засідання - і представники влади, і експерти - назвали новий проект КПК прогресивним документом, але застерегли парламент від поспіху з його прийняттям. Ставнійчук в бесіді з виданням припустила, що найкращим виходом для парламенту було б відправити закон на доопрацювання. "Нам слід було б у спокійному режимі за півтора-два місяці доопрацювати кодекс в режимі повторного другого читання. І цього не варто боятися, повторне друге читання - це не покарання", - пояснила радник президента.