Професор Харківського університету став членом Вищої ради правосуддя

Наразі до складу ВРП входить 17 членів, а чотири посади залишаються вакантними

12:42, 28 серпня 2026

У четвер, 27 серпня, з’їзд представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ обрав нового члена Вищої ради правосуддя – Олександра Житного. Про це повідомили онлайн-видання «Юридична практика» та ГО «Фундація DEJURE».

Олександр Житний є доктором юридичних наук, професором, завідувачем катедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету імені Каразіна. Раніше також входив до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

У фундації DEJURE пояснили, що призначення Житного є важливим для роботи ВРП, зокрема для забезпечення кворуму під час розгляду дисциплінарних справ щодо суддів.

«Водночас дві посади членів ВРП за квотою адвокатів залишаються вакантними вже понад чотири роки. Рада адвокатів України під керівництвом Лідії Ізовітової блокує скликання з’їзду адвокатів, який мав би заповнити ці вакансії. Причина – на цьому ж з’їзді мають обрати на заміну Ізовітової нового голову РАУ та Національної асоціації адвокатів України», – ідеться в повідомленні.

Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

За даними активістів, на початку 2027 року робота ВРП може зупинитися через закінчення терміну повноважень одразу восьми членів Ради, обраних за квотою з’їзду суддів. Для їх замінити, потрібно щонайменше 16 кандидатів, які пройдуть перевірку доброчесності.

Відповідно до законодавства, Вища рада правосуддя складається з 21 члена. Десятьох з них обирає з’їзд суддів України, двох – призначає президент, двох – Верховна Рада, двох – з’їзд адвокатів України, двох – всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних закладів вищої освіти та наукових установ. Члени ВРП обираються строком на чотири роки.

У липні у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15374. Він має запобігти зупиненню роботи Вищої ради правосуддя навесні 2027 року, а також зробити дисциплінарну відповідальність суддів ефективнішою та передбачуванішою. Також його ухвалення є одним із зобов’язань України перед Євросоюзом, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права.