«Програмування - це писемність ХХІ сторіччя»

«ІТ змінює життя, а не лише дає прибуток»

12:49, 1 червня 2016

3-го червня у Львові почнеться ІТ-хакатон Angelhack. Ця подія є українським етапом глобальної серії стартап-хакатонів, які ініціює американська ІТ-компанія Angelhack. ІТшники з 65 країн працюватимуть над розробками власних проектів. Цього року до глобального хакатону вперше долучилась Україна. Ініціатива долучитись до світової ІТ-події належить команді львівського технологічного хабу Betaplace.

Для цього на території Палацу мистецтв організатори на 48 годин зберуть для співпраці усіх гравців підприємницької екосистеми: стартаперів, інвесторів, локальну It-спільноту, великі компанії, освітні інституції та представників влади. У хакатоні візьмуть участь 200 осіб. Автори кращого проекту будуть обрані до трьохмісячної програми акселерації та отримають можливість представити свій стартап на Global Demo Day у Каліфорнії.

Ця подія стала приводом для дискусії про перспективи української IT-освіти, яка відбулась в ефірі радіо SKOVORODA. Львів’яни Андрій Меаковський, Анна Косарєва та Дмитро Малєєв розповіли про те, як перетворити молодих користувачів комп’ютерів на творців майбутнього та чому Львову потрібні хакатони.

ZAXID.NET підготував основні тези цієї розмови.

***

Програмування - це писемність ХХІ сторіччя. Принаймні так вважає Дмитро Малєєв, директор Lviv Coding School. За словами Дмитра, в недалекому майбутньому навички програмування будуть необхідні всім для отримання, фільтрування чи аналізу даних. Написати програму стане буденністю, чимсь подібним до написання повідомлення у Facebook англійською.

«Ця індустрія дуже сильно випереджає очікування людей. Для багатьох це складає труднощі — поки ти вчив одну мову програмування, з’явилась інша і ти залишаєшся на узбіччі. Сьогодні важливо навіть не те, щоб навчитися програмувати, а те, щоб навчитися аналізувати інформацію, критично переосмислювати відомі факти, комунікувати між собою. Важливо вчитися думати і створювати щось нове, а якими інструментами цього досягти — не важливо», - каже Дмитро Малєєв.

Дмитро Малєєв впевнений: скоро навички програмування будуть необхідні всім (фото IQSpace)

Директорка Lviv IT School Анна Косарєва розповідає, що у їхній ІТ-школі вони працюють над тим, щоб переключити дитину із банального користувача комп’ютера на творця програм.

«Уявляєте, що таке для підлітка написати власну гру, навіть якщо це просто прямокутники, що стрибають? Для них це просто магія, джерело великої радості», - каже Анна Косарєва.

У львівській ІТ-школі, якою займається Анна Косарєва, програмуванню навчають навіть дітей (фото LITS)

Люди, які зараз займаються ІТ-освітою в Україні кажуть, що намагаються зберегти романтику професії. Дмитро Малєєв наголошує: сьогодні 50-60% працівників ІТ-компаній не мають спеціальної освіти:

«Це і музиканти, й журналісти, і штангісти. По суті, це люди, які в той чи інший період свого життя розчарувалися у своїй професії. У програмуванні розчаруватися дещо складніше — там заробітна плата традиційно вище середнього рівня. Тому, крім творення нового світу, до очевидних плюсів програмування варто віднести спілкування з різними людьми, а також, по-друге, повна мобільність, можливість працювати в будь-якій точці світу, все життя залишатися відкритим новому досвіду».

«У наш час ІТ - це те, що створює наш світ»

Програміст Андрій Меаковський, співзасновник коворкінгу Betaplace та організатор хакатону AngelHack у Львові, каже, що зараз чимало людей йдуть в ІТ через фінансову мотивацію, а не творчу.

«Вони не люблять того, чим займаються і не розуміють навіщо вони це роблять. Це дає виграш в короткій перспективі, але може і зруйнувати життя», - вважає Андрій Меаковський.

«Якщо чесно, мене втомили байки для гуманітаріїв про ІТ як джерело прибутку. У наш час ІТ - це те, що створює наш світ», - у свою чергу пояснює Анна Косарєва.

Директорка Lviv IT School розповідає, що випускники їхньої школи після завершення навчання часто їдуть закордон. Але, на думку Анни Косарєвой, стереотип про те, що айтішникам у США живеться краще, ніж в Україні пов’язаний із вищим рівнем медицини та освіти закордоном. «Під таким кутом бути будівельником теж краще у Сполучених Штатах ніж в Україні», - додає Анна.

«Наприклад у LITS буде подія, під час якої ми будемо писати алгоритм для того, щоб посадити Space X. Ще у Львові розробляють інсулінову помпу, яка рятує життя. Крім того одна зі львівських компаній пише софт для того, щоб спайдермен літав. Мені хочеться, щоб в ІТ приходили люди, що хочуть змінювати майбутнє, а не лише добре заробити. У нашій країні ІТ-школи і ІТ-індустрія взагалі дають тобі можливість самореалізуватися, одержати за це гідну зарплату і поважати самого себе, за те, що ти щось створив», - каже Анна Косарєва.

«Чистого заробітку закордоном ти отримаєш менше ніж тут»

Німецькі спеціалісти зазначають, що до кінця 2017-го у їхній державі буде 900 тисяч вільних вакансій для програмістів, в Україні таких вакансій десь 120 тисяч. Такі цифри наводить Дмитро Малєєв з Lviv Coding School.

«Наші айтішники у порівнянні із заходом не є дешевою робочою силою, скоріше середнім ціновим класом. На відміну від «західного закордоння», у нас дуже лояльні податки і тому, хоч ми і заробляємо менше, але «на руки» отримуємо стільки ж. У наших програмістів велика купівельна спроможність, тому є сенс переїжджати в Польщу хіба для того, щоб підняти рівень життя (кращі дороги, кращий рівень медицини), але реально «чистого заробітку» закордоном ти отримаєш менше ніж тут. Ми маємо рухатися в тому напрямку, щоб збільшувати податок на додану вартість, щоб не конкурувати з країнами третього світу тільки кількісно», - каже Дмитро Малєєв.

Андрій Меаковський стверджує, що одним з основних пунктів для ІТ-компаній в Україні сьогодні є втримати людей.

«Виникла дуже велика конкуренція всередині і ще більша конкуренція назовні. Це доходить до абсурду, коли люди починають намагатися копіювати закордонний досвід — мовляв, цілий день грай теніс, грай футбол та нічого не роби. Але це надзвичайно поверхневий погляд. Це шлях в нікуди, бо ти пограєш, коли не приносиш користь світу або компанії. Ти маєш зберігати цінність. Маєш постійно тримати мізки у тонусі, постійно розвиватись та створювати щось нове», - каже Андрій Меаковський.

«Мені хочеться, щоб в ІТ приходили люди, що хочуть змінювати майбутнє, а не лише добре заробляти»

Хакатон – це той формат, який дозволяє з розумом витрачати вільний час, вважають ІТ-спеціалісти. Хакатон є командним змаганням, де протягом 48 годин потрібно розробити прототип якогось проекту, який вирішує певну актуальну проблему.

Андрій Меаковський вже не перший рік займається розвитком і підтримкою львівської ІТ-спільноти (фото Startup Depot)

З 3 до 5 червня у Львові відбудеться ІТ-хакатон Angelhack, який є частиною глобальної серії стартап-хакатонів, ініційованих американською компанією Angelhack. Україна вперше долучилась до цієї світової події, у якій беруть участь 65 країн. Для цього на території Палацу мистецтв протягом 48 годин працюватимуть 200 учасників, які розроблятимуть проекти власних стартапів. Автори кращого проекту будуть обрані до трьохмісячної програми акселерації та отримають можливість представити свій стартап на Global Demo Day у Каліфорнії.

За словами Андрія Меаковського, мета організації хакатонів полягає у тому, щоб люди не виїжджали з України, а мали можливість реалізовували свої проекти тут. Тому великий акцент львівські ІТшники роблять саме на співпрацю з локальними спільнотами та компаніями.

«Насправді це захід не тільки для програмістів і розробників. Щоб створити повноцінний проект потрібні і дизайнери, і маркетологи, і підприємці. Це наче колективний стрибок з парашута, коли парашут тільки один і всі мусять триматися за руки, але при цьому ще комусь треба висмикнути кільце», - пояснює Андрій Меаковський.