Прокуратура Львівської області розглянула звернення голови Місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ» о. Полікарпа Марцелюка про реабілітацію Василя Величковського. Про це 7 квітня повідомила прес-служба прокуратури у Львівській області.
Ще у вересні 1969 р. судова колегія в кримінальних справах Львівського обласного суду засудила В. Величковського на 3 роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму.
Прокуратура реабілітувала церковного діяча на підставі положення ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» про визнання від 17.04.1991 реабілітованими осіб, засуджених за поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а також за порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви.
Довідка
Василь Володимирович Величковський (01.06.1903 – 30.06.1973) — новомученик Української греко-католицької церкви, релігійний діяч, єпископ УГКЦ, редемпторист.
У 1945 р. його заарештували, смертний вирок замінили на 10 років примусової праці під Воркутою. За 10 років він повернувся до Львова і зайнявся організацією життя УГКЦ в підпіллі.
У 1959 р. Папа Іоанн XXIII номінував його єпископом; архієрейські свячення прийняв 4 лютого 1963 р. від звільненого з ув'язнення митрополита Йосипа Сліпого. Став єпископом Луцьким і місцеблюстителем глави УГКЦ в Україні.
2 січня 1969 р. повторно ув'язнений та засуджений на три роки. Ув'язнення відбув у тюрмі м. Комунарськ на Донбасі.
Після закінчення терміну виселений за межі СРСР. Провів деякий час в Римі, потім переїхав в Канаду. Помер 30 червня 1973 у м. Вінніпег у Канаді.
Обряд беатифікації до чину блаженних відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі папи Івана Павла ІІ.