У розпал новорічно-різдвяних свят у Львові спалахнув великий скандал: з Львівської галереї мистецтв пропало 95 стародруків. Директор галереї Тарас Возняк повідомив про це поліцію, Генпрокуратуру, Мінкульт та пресу.
Очевидно, що справа набуватиме розголосу і хотілося б сподіватись, що і музейники, і поліція докладуть усіх можливих зусиль для повернення книжок. ZAXID.NET стежитиме за перебігом подій та інформуватиме про них читачів. А тим часом ми вирішили зібрати до купи усе, що наразі відомо про цю гучну справу.
За заявою директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Тараса Возняка Головне управління Національної поліції у Львівській області відкрило кримінальне провадження за ч.3 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України. Проводиться досудове розслідування.
«Апостол» Івана Федоровича
«У результаті здійснення перевірки наявності предметів зберігання у Музеї мистецтва староукраїнської книги Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького уповноваженою до цього комісією виявлено факт відсутності значної кількості стародруків та рукописів, які мають мистецьку та матеріальну цінність», - йдеться у заяві поліції.
Санкція статті передбачає для винних обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Що сталось у Галереї мистецтв?
Нагадаємо, що 4 січня у Львівській галереї мистецтв заявили про безпрецедентне зникнення стародруків та рукописів. Під час інвентаризації фонду кириличних стародруків у Музеї мистецтва давньої української книги, там недорахувались 95 видань та 2 рукописи. Загалом колекція налічує близько 600 позицій. Тобто зникла практично кожна шоста одиниця зберігання.
Інвентаризація відбувалась за наказом Тараса Возняка, який очолив Львівську галерею мистецтв у вересні минулого року.
Повний перелік того, що пропало у галереї назвати наразі не можуть, хоча список зниклих артефактів уже з`явився у ЗМІ. Проте вже відомо, що пропав один із двох примірників «Апостола» Івана Федоровича, який датується 1574 роком. Інший примірник знаходиться у музеї, повідомив головний зберігач фондів Львівської національної галереї мистецтв Ігор Хомин.
Тарас Возняк заявив, що один з примірників «Апостола» було свого часу продано за $400 тис. Таким чином загальна вартість книг, що пропали, може сягати десятка мільйонів доларів.
Два зали постійної експозиції розповідають про руські книги XV—XVIII ст
Також із музею зникли «Апостол» Спиридона Соболя, видання Михайла Сльозки та інших львівських та київських стародруків XVII-XVIІІ ст.
«На щастя, унікальне вузькошрифтне Євангеліє, яке є старішим за «Апостола» і найціннішим експонатом збірки, є у фондах», - розповіла експерт з історії кириличної книги в Україні Віра Фрис.
Музей книги зараз є недоступним для відвідувачів. Деякі його працівників відсторонили від виконання посадових обов’язків, а ключі та інвентарні книги - вилучили.
Тарас Возняк зазначив, що інвентарні книги пошкоджені. Але рік тому, коли їх було сфотографовано, вони були у нормальному стані, зазначив Ігор Хомин.
Ігор Хомин припускає, що розкрадання фондів відбувалось роками. Він повідомив, що є факти, які це підтверджують. Проте відмовився докладніше говорити про це, посилаючись на таємницю слідства.
Блиск та злидні Музею книги
Музей був відкритий як Музей імені Івана Федорова у 1976 році в приміщенні Онуфріївського монастиря у Львові. Після повернення приміщення церкві у 1990 році усі експонати зберігалися в підвалах Львівської картинної галереї.
У 1997 році музей одержав у своє розпорядження корпус біля палацу Потоцьких, зведений у кінці 80-х для робітників і дирекції з будівництва метро у Львові.
Ця будівля зовсім не придатна для зберігання стародруків. Тарас Возняк повідомив, що уже повідомляв про плачевний стан справ зі зберіганням унікальних експонатів владу. Він вважає, що у Львові мало би знайтись для музею більш гідне приміщення.
Щодо перевірки колекції, то Возняк наголошує, що інвентаризація музею ще не закінчена.
«Наразі перевірили тільки фонд кириличних стародруків. Не перевірено стародруки латиницею та бібліотеку, у якій зберігаються книги від ХІХ століття», - розповів Тарас Возняк. Він вважає, що стародруки латиницею є ще більш привабливі для незаконного продажу. Тож результати перевірки інших колекцій можуть принести багато неприємних сюрпризів.
Друкарський верстат у Музеї книги
Проте несподівану заяву зробила директорка Музею книги Лариса Спаська. Вона вважає, що коли колекцію перевірити ще раз, то стародруки знайдуться. За її словами, влітку, під час проведення звірки, все було на місцях. Також вона розповіла, що під час останньої перевірки її часто не було на місці. За словами Ігоря Хомина, така ситуація є неприпустимою.
Щодо літньої звірки, то і Хомин, і Возняк не надто довіряють її результатам та вважають її фіктивною. Вони продемонстрували акт, який підписаний лише Спаською та ще одним працівником музею. Інші члени комісії його не підписали.
Нема на цьому акті і підпису тодішньої директорки ЛНГМ Лариси Разінкової-Возницької. Це не завадило їй зробити гучну заяву. Вона вважає інформацію про зникнення стародруків «нападом на добре ім'я Бориса Григоровича Возницького та частково на мене». «Я наполягаю на тому, щоби Тараса Возняка усунули від керівництва на час розслідування і тотальної перевірки усіх фондів», - заявила Лариса Возницька.
Вона також вважає, що пропажа ще може знайтися. «Я не впевнена, що вони зникли. Треба спочатку усе до кінця перевірити», - заявила вона.
Окрім того, що приміщення музею є фактично непридатним для зберігання стародруків, воно ще і має проблеми з охороною. «Там є багато проблем, зокрема, і в самому приміщенні. З 2002 по 2004 рік у нас не працювала сигналізація, потім вона знову не працювала. Вона дуже стара. Саме приміщення абсолютно непристосоване до музею», - заявила його директорка Лариса Спаська.
Музей уже намагалися пограбувати у 2002 році. Але тоді було вкрадено ксерокопії,¸а не оригінали стародруків.
Пропажа найбільша, але не перша
Тарас Возняк уже назвав пропажу стародруків з ЛНГМ наймасштабнішою пропажею з львівських музеїв. Проте вона є далеко не першою.
У 2004 році у Львові спалахнув скандал довкола Центрального державного історичного архіву України у Львові. Йшлося про сотні зниклих документів, малюнків та гравюр. 52 з них правоохоронці повернули до архіву, конфіскувавши їх у київських колекціонерів того ж 2004 року. У грудні 2016 року три роботи Ніла Хасевича та малюнок Олени Кульчицької з’явились на аукціоні. Дізнавшись про те, що речі є краденими, аукціоністи повернули їх.
У 2005 році з львівської бібліотеки імені Василя Стефаника викрали графічні твори XVI – поч. XX ст. та декілька мистецьких періодичних видань кінця XIX – поч. XX ст. Злодієм виявився будівельник, який працював тоді у бібліотеці.
Загалом фонд Музею книги налічує 12 тис. експонатів
У 2016 році спалахнув ще один скандал. 10 травня національна поліція відкрила кримінальне провадження за фактом зникнення з Національної бібліотеки імені Вернадського стародруку Апостол Івана Федоровича. Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України.
Як захистити музеї?
Тарас Возняк наполягає, що у випадку із пропажею стародруків, найкращим захистом є повна публічність. Він вважає, що у цій справі можуть бути зацікавлені впливові люди, колекціонери-високопосадовці тощо. Тож існує висока імовірність тиску на слідство та музейників. Щоб справу неможливо було зам’яти, вона має мати широкий розголос, вважає Возняк. Директор ЛНГМ вважає, що стародруки можуть знайтись в колекціях колишніх та теперішній високопосадовців.
Також одним зі способів захистити музейні колекції він вважає цифрування та каталогізацію усіх фондів. Якщо інформація про усі експонати буде доступною для широкого загалу, то продавати крадені речі буде важко.
Прикладом може бути нещодавній аукціон, куди потрапили роботи Хасевича та Кульчицької, про які йшлося вище. Аукціоністи аукціонного дому «Епоха» наголосили, що немає каталогів зі списками викраденого, тож перевірити походження робіт важко.
Також експерти вважають, що частково захищають збірки виставки, адже вони дозволяють контролювати те, що є у фондах. Також фахівці нарікають на важкодоступність фондів ЛНГМ.
На жаль, в Україні так і не було створено структури, яка б займалася розслідуванням крадіжок творів мистецтва. А тим часом у Львівській галереї мистецтв триває інвентаризація інших фондів. Тарас Возняк анонсував звірку творів в Олеському замку та на інших об’єктах, що належать музею.
P.S. У січні 2023 року суд закрив справу про зникнення 500 стародруків з галереї мистецтв.