Мої рекомендації вам, для того щоб зима пройшла без пригод , витрат та клопотів.
1. Звісно, це заміна гуми
Всі про це говорять, починаючи з жовтня, і як тільки на моніторному горизонті з’являється натяк на сніг та мінусову температуру, починається паломництво на придорожні «точки» вулканізації.
Зверніть увагу, що маркування зимових шин, які насправді розраховані на їзду взимку – «M+S» ( болото + сніг) з обов’язкою позначкою «*» (сніжинка). Прошу не плутати з так званими «всесезонними» покришками, які також мають позначення «M+S», але насправді не є зимовими і властивості їхні при їзді по ожеледиці досить сумнівні. Такі покришки, як правило, встановлюють заводи-виробники на т.зв. «паркетниках», а також іноді і самі власники авто, які думають, що повний привід – це панацея від всіх бід.
Наочна різниця між літньою (зліва) і зимовою гумою
Пам’ятайте, що різниця між літньою і зимовою гумою полягає у тому, що літня при температурі нижче 5-8 градусів тепла твердіє, «дубіє» і втрачає повноцінне зчеплення з дорожнім покриттям. Зимова ж гума навпаки – зберігає необхідну м’якість і забезпечує це саме зчеплення з дорогою на морозі.
Також зимова шина має в малюнку протектора більше мікро-прорізів для кращої роботи на замерзлій поверхні. Додатково слід зазначити , що висота протектора зимової покришки для ефективної роботи не повинна бути меншою 4 мм. Взагалі, будь-які шини з висотою протектора нижче 4 мм щонайменше вдвічі збільшує ризик втрати керованості та збільшенні гальмівного шляху.
Висота протектора не може бути меншою 4 мм
Окремо зверну увагу на «еконономних» водіїв, які міняють гуму лише на ведучій осі. Зважаючи на те, що десь 70% автомобілів у нас передньоприводні, то при різкому гальмуванні на слизькій поверхні ваш автомобіль гарантовано зробить «циркуль», рух навколо.
Загалом при виборі шин слід звертатись до професіоналів, які зможуть запропонувати вам саме той вид зимової гуми, який найбільш притаманний до вашого шоферського повсякдення – зими у всіх різні.
2. Перевірка акумуляторної батареї, АКБ
При міському режимі експлуатації автомобіля строк служби АКБ в середньому складає три роки, але це ніяк не означає, що ці три роки її треба ігнорувати. Акумулятор, якщо його не перевіряти, може «вмерти» миттєво (що це означає при мінусових температурах – думаю, писати не треба).
Якщо акумулятор таки «вмер», то авто з механічною коробкою передач можна завести з «товкача», або ж шляхом буксирування – коли вмикається ключ в режим «всі лампочки засвітились», витискається зчеплення і на другій чи третій передачі шляхом відпускання щеплення прокручується двигун для примусового старту. Це досить небезпечно для двигуна і не вітається при низьких температурах, але все умовно. Окрім того, такі дії краще довірити людині, яка це вже пробувала, оскільки ні гальма, ні гідропідсилювач керма не працюватиме. Якщо ж у вас «автомат», то ці способи вам не допоможуть і заборонені в принципі.
Киньте, про всяк випадок, в багажник дроти для прикурювання
Найпростіший варіант «оживити» розряджений акумулятор – це «прикурювання», коли до вашого акумулятора приєднується кабелі від працюючого автомобіля і 4-5 хв заряду вистачить для старту, хоч також 100% розраховувати на це не треба.
Тому завжди перевіряйте свою АКБ перед холодами і киньте, про всяк випадок, в багажник дроти для прикурювання, вони недорогі. Також намагайтесь менше використовувати будь-які електричні прилади в авто без необхідності, коли двигун не працює.
3. Освітлення та оглядовість
Фари – це та частина автомобіля, яка рятує вас від сліпоти та дає можливість іншим учасникам руху бачити вас в різну пору доби та за різних погодних умов. Критично ставлюсь до тюнінгу освітлювальних пристроїв такого як:
- додатковий ксенон, який переважно встановлюється з порушеннями і, як правило, засліплює зустрічних водіїв, а тому є небезпечним.
- тонування фар та стоп-сигналів під час туману та дощу зменшує видимість автомобіля до нуля і є небезпечними для самого власника тюнінгованого боліду.
- тонування передніх вікон автомобіля та лобового скла. Повірте, при незатемнених вікнах їздити в дощ та у вечірню пору набагато комфортніше та безпечніше.
Великий «респект» від мене водіям, які не використовують протитуманні фари за призначенням – тобто для їзди у тумані, а користуються ними для додаткового освітлення, влучніше навіть сказати –світловираження свого авто.
Насправді використання протитуманок не збільшує вам оглядовості (вони світять тільки в районі бамперу та перед ним декілька метрів) – це візуальний обман, але шкоди для очей зустрічного водія роблять дуже багато. З власного досвіду скажу , що ніч їзди в потоці таких зустрічних автомобілів б’ють по зору досить відчутно.
4. Омивач скла
Використання омивача скла в період осінь-зима збільшується в рази і для того, щоб він у вас працював, звісно, потрібно заливати зимовий омивач. Якщо у бачку залишився ще літній омивач, то розбавте його концентратом -22oC.
Якщо ж так сталось, що омивач в бачку залишився літній і при раптовому морозі вся система замерзла і не працює, найлегший шлях виправити ситуацію – це заїхати на годину-дві до підземного паркінгу торгового центру або іншого теплого приміщення.
На морозі літній омивач може просто замерзнути
До речі, розмерзлий омивач доведеться потім використати за прямим призначенням – для омивання лобового скла, бо іншого доступу до бачка з змивачем нема. А вже потім можете доливати зимовий концентрат.
5. Щітки склоочисника
Щітки є вашим єдиним спасінням при поїздці в дощ чи сніг і єдиним способом очищення лобового скла при попаданні бруду чи води.
Якщо ваші щітки мають мікропорізи, відслоєння чи інші дефекти, то їхня здатність до очищення знижується, а бруд не змивається. Бруд – це залишки ґрунту чи паливо-мастильні матеріали, рештки яких, потрапляючи на скло автомобіля, створюють масляну плівку, що значно знижує оглядовість і призводить, зокрема, до швидкої втомлюваності водія.
Рекомендую перед далекою поїздкою в дощ змивати та протирати лобове скло від залишків паливо-мастильного бруду і появи жирних плівок на ньому. Хороший омивач або засоби для миття вікон допоможуть вам у цьому.