Уперше в практиці водного господарства України боротьба з паводками набула європейського вигляду комплексної програми, у якій вирішують проблеми величезного регіону за басейновим принципом.
Поштовхом для прийняття Державної цільової програми протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Серет став катастрофічний паводок 2008 р. Відтак, у Кабінеті міністрів України вирішили охопити території семи областей, що розташовані в зоні впливу нестримних рік: Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку і Одеську.
Програма, що врахувала побажання всіх прибережних районів, які потрапляють під вплив руйнівної дії Дністра та його приток, планують завершити до 2025 року. Генеральним підрядником інвестиційного проекту державної програми є провідна будівельна компанія України “ТКС”.
“Головним пунктом виконання протипаводкової програми є акумуляція паводкових вод у басейні ріки Дністер, – каже заступник директора генпідрядника пан Василь Зубач. – Для цього ми вирішили використати акумулюючи ємкості, тобто великі площі пасовищ, які відгороджені греблями. Вони затоплюються під час паводків, утримують воду і поступово повертають її до річки після закінчення паводку. Наші ж споруди орієнтуються на одновідсоткову забезпеченість, що означає паводок такої водності, який трапляється 1 раз на 100 років. Це найвищий рівень безпеки”.
Цей проект розробляє ТКС “Гідроресурс”, до його роботи виявляють інтерес за кордоном. Українці вже співпрацюють з італійською фірмою “Маккафері” і з російськими фахівцями.
На сьогодні вже побудовані 2 акумулюючі ємності загальною місткістю понад 105 млн куб м води у Самбірському і Дрогобицькому районах. Зараз будівельники працюють над технічною документацією наступної подібної споруди у Городецькому районі.
У Старосамбірському районі здійснюється інший проект. Тут проблема існує у водній ерозії дна і вимиванні гравію, що поглиблює дно Дністра до 5 м. Щоб побороти ці негативні впливи, тут вирішили будувати перепади. Над програмою працюють інститут “Львівдіпроводгосп”, Рівненський водний університет, а також київські науковці.
Ось як розцінює протипаводкові заходи професор Віталій Дупляк, голова правління інституту “Укрводпроект”: “Що швидше ми здійснимо протипаводкову програму, то краще. Тільки от ми живемо у бідній країні, і тому слід ці заходи проводити комплексно, щоб здешевити її вартість. Якщо ми розглянемо басейн ріки Дністер, то здійснення захисних робіт у Львівщині дасть позитивні наслідки нижче по течії у Тернопільській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Для економіки держави вигода є очевидною: по Закарпатській області така програма свого часу коштувала 1,5 млрд грн, а один лише паводок 2001 року завдав шкоди на суму понад 800 млн грн”.
Корисний ефект протипаводкової програми вже відчули на собі не тільки селяни прибережних сіл, а й економіка держави. “Щоб чітко виконувати графік, ми залучили субпідрядні організації, - розповідає керівник будівельної компанії ТКС Роман Краснопольський. - У нас найбільший серед підприємств Львівської області парк техніки Для земляних робіт - близько 120 одиниць, і всі вони зараз працюють на об’єктах. Для виконання робіт створено 800 нових робочих місць. Перевагу у прийнятті на роботу мають місцеві мешканці. Робітникам забезпечуємо доїзд до місця роботи, проживання у хороших умовах і якісне триразове харчування. Середній і вищий персонал проходить навчання і підвищення кваліфікації за рахунок фірми”.
Директор ДП “Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту” Святослав Сачко оцінює корисний ефект від стратегічного для України проекту не в грошах, а у безпеці 60 тисяч громадян, які проживають на територіях, що регулярно потерпали від підтоплень. Відтак і держава вивільняє кошти, які довелося би сплачувати не тільки на ремонти доріг, мостів, шкіл, а й на виплату компенсацій за завдану паводками шкоду.