Львівський театр імені Лесі Українки презентує виставу «Декамерон». Це інсценізація кількох оповідок італійського письменника Джованні Боккаччо – про любов, пристрасть, гріх та вибір. За сюжетом кілька молодих флорентійців залишають охоплене чумою місто і на десять днів оселяються в заміській віллі. Там розповідають цікаві повчальні історії про людські стосунки.
«Декамерон» розбурхує це життя, до якого ми, буває, ставимося надто серйозно. Насправді твір дуже повчальний . Зрештою, він починається з того, що в місті чума. І всі вирішують що робити? Чи вмирати так, як всі, піддаючись цьому, чи іти і жити далі», – розповів студент-актор Василь Сидорко.
Вистава композиційно не завершена, бідкається режисер. Не вистачає на все сил. Адже за останніх два місяці довелося відновити чи поставити «з нуля» сім вистав: «Перетворення», «Баба», «Мазепа», «Веселий Йорік», «Великий льох» та «Мама Маріца – дружина Колумба». Ритм, кажуть, шалений – іноді репетиції тривають і до першої ночі.
«Я дуже вдячний всім працівникам, які працюють в такому режимі і ще не сходять з дистанції . Але, звичайно, в нас є проблеми з тим, що сценографічні рішення ми не встигаємо дотягувати», – зазначив режисер театру, тимчасово виконуючий обов’язки художнього керівника Євген Худзик.
У «Декамероні», а саме в описаній чумі, глядач зможе вловити ототожнення зі сходом України. І шукати відповіді на питання, поставлені війною.
«Або іти на блуд – все одно залишилось два дні до смерті. Можна і сквернословити, вбивати, красти, бути сепаратистом, або знайти якийсь правильний вихід, мужність, прийняти цю всю чуму і спробувати в ці темні часи шукати свою світлу сторону», – уточнив студент-актор Дмитро Наумець.
Для цього театр запросить на ще два допрем’єрні покази, однак вже у грудні.