Пункти пропуску з ЄС: як не вийти на сумний фінал

Блог голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина та народного депутата України Оксани Юринець

22 березня

Місяць рівно як скандал навколо незавершених 6 пунктів пропуску на кордоні України з ЄС вибухнув у ЗМІ. ДФС, що позичає в Сірка очей, «…Митники, мовляв, не будівельники» і заява про те, що «ми їх все одно розвиватимемо».

Вступ

Отже, сталося те, про що давно було відомо вузькому колу втаємничених осіб з українського МЕРТу, МЗС та, власне Державній фіскальній службі. Саме останню як бенефіціара у проектах європейських програм транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна, Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна та Румунія – Молдова – Україна у фінансовій перспективі 2007-2013 років було через ЗМІ, після тисячного китайського попередження, визнано «неспроможною виконати взяті на себе зобов’язання».

Що було провалено?

Нижче «стан справ» отриманий через офіційні запити до ДФС та спільних технічних секретаріатів програм транскордонної співпраці.

Отже, в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 ДФС брала на себе зобов’язання реалізувати три проекти:

Пункт пропуску «Шегині». Кілометрові черги з автомобілів

Також у рамках Програми транскордонного співробітництва Румунія – Молдова – Україна 2007-2013 ДФС брала на себе виконати проект «Розвиток прикордонної інфраструктури між Україною та Румунією», що передбачав реконструкцію пунктів пропуску Красноїльськ та Дяківці на суму 3,885,919.71 євро

Будівництво пунктів пропуску «Дяківці» та «Красноїльськ» призупинено

Інформації від Програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013 немає, проте з відповіді самої ДФС справ теж не краща….

22 лютого 2018 року. ЄС припиняє фінансування реконструкції пунктів пропуску на Закарпатті

Чому це ганьба?

Спільні і, власне лише спільні проекти транскордонної співпраці, точніше участь у них – справа добровільна. Тобто, спочатку держава Україна добровільно взяла на себе зобов’язання брати участь у программах транскордонної співпраці за правилами ЄС. У тому числі погодилася на штрафні санкції за невиконання зобов’язань за проектами.

Пізніше у одній з тематичних цілей Державна фіскальна служба України взяла на себе відповідальність реалізувати спільні проекти, уклавши відповідні угоди в рамках перелічених програм. Підписуючи грантові контракти на реалізацію проектів, службові особи ДФС ще раз погодилися з правилами програми, вимогами та строками реалізації проектів. Слід наголосити – проекти двосторонні, тобто наші митники домовилися з митниками чи прикордонниками на польській, румунській і угорській сторонах про спільні заходи з розбудови інфраструктури кордону. І про штрафні санкції теж погодилися. Якщо коротко, то їх суть така: хто не зреалізує проект до кінця, повертає гроші на рахунки органів управління транскордонними програмами, що знаходяться, відповідно у Варшаві, Бухаресті та Будапешті.

ДФС як лідери проектів погодилися на те, що вони зобов’язані відшукати співфінансування на реалізацію проектів у розмірі 10% власного внеску. Також службові особи ДФС, підписуючи гратнові контракти, володіли інформацією про те, що на початку реалізацїі проекту їм прийде на рахунок 30% коштів ЄС, витрати яких мають бути підтверджені аудиторською перевіркою, тоді знов 30% і аудит, знов 30%.

Далі відповідно до вимог програми заявники власним коштом завершують проект, і лише після проведення фінального аудиту та повного аналізу представниками ЄС та підтверджень на підсумками звітів про те, що проект виконаний, 10% коштів ЄС за проектом повертаються заявнику. А ще всі заявники знали про дедлайни, а саме – подати усі звіти за проектами до 31 грудня 2016 року і підписалися під цим.

Саме за таким принципом у фінансовій перспективі 2007-2013 рр. було реалізовано 117 спільних проектів у програмі Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 рр., 140 проектів у Програмі Румунія – Молдова – Україна та 138 проектів у Програмі Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна.

Але саме українська Державна фіскальна служба:

Проте тим часом Державна фіскальна служба, наче і не було нічого, погоджується стати партнером польської сторони і спільно подається на конкурс нової Програми Польща – Білорусь – Україна 2014-2020, в котрій перемагає (проекти PBU1/0505/16 «Збільшення відкритості польсько- українського державного кордону через впровадження пішохідного і велосипедного руху в автомобільному пункті пропуску в Гребенному» та PBU1/0506/16 «Збільшення відкритості польсько-українського кордону також його безпеки через розбудову автомобільного пункту пропуску в Зосіні (виїзна платформа з Польщі)».

Але і це ще не все. Немає відповіді і зрозумілих управлінських сигналів, які дадуть відповідь на питання, хто і яким коштом завершить роботи на недобудованих пунктах пропуску. А це в свою чергу тягне нові «запитання» щодо спроможності українських органів влади в чиїй компетенції політика на кордонах ЄС відповідати за скоєні власні промахи. І врешті-решт – коли і хто вирішуватиме питання розбудови пунктів перетину кордону для українських і не тільки громадян.

До речі, навіть після лютневого скандалу навколо цієї теми в ЗМІ, реальну ситуацію про стан справ з пунктами пропуску Державна фіскальна служба намагалася якомога більше приховати. І лише після офіційних відповідей зі спільних технічних секретаріатів транскордонних програм, на засіданні комітету «притиснуті до стінки» представники ДФС визнали реальну глибину падіння. Із запізненням на «якісь» два роки.

Головні запитання, на які немає відповідей…

У цих кількох реченнях намагаємося закцентувати увагу читача, переконаний, що нас прочитають і на Грушевського, на які першочергові запитання має дати відповідь Кабінет Міністрів України з Державною фіскальною службою.

По-перше. Чи віддавати назад до ЄС гроші? Так, віддати і негайно! Дуже швидко і згідно з правилами ЄС здати всі звіти за виконане і невиконане та повернути невитрачені/визнані некоректно витраченими кошти на рахунки установ, котрі відають програмами транскордонної співпраці. Щоб не загострювати і без того підмочену репутацію та не заважати іншим учасникам чинних/потенційних програм транскордонної співпраці з українського боку. Питання в тому, хто і коли готовий прийняти таке рішення і разом з офіційними вибаченнями втілити його в життя?

Далі. Хоч решта питань мають виключно господарських характер, та потребує сильної політичної волі. Тому, по друге. Хто? Хто буде відповідальний за будівництво і завершить роботи на перелічених вище пунктах пропуску? Це комплексне питання, в якому слід відповісти:

- хто буде замовником цих робіт?

- хто виявить політичну волю і піде на перерахунок застарілої проектно-кошторисної документації?

- хто «закриє очі» на низку порушень при попередньому будівництві і здатен ефективно організувати процес аж до введення в експлуатацію пунктів пропуску?

Невже далі ДФС? У неофіційних розмовах представники Держприкордонслужби наводять чимало інших «кейсів» із проваленими термінами і якістю робіт славних будівничих від митниці на кордоні. В Україні два десятки об'єктів від Євро 2012, які є класичними висяками, саме за недолугих замовників робіт. Чи готовий Уряд вже сьогодні змінити замовника робіт?

-хто в складі органу замовника, чи його вищого керівництва готовий виявити «на вчора» політичну волю і почне форсувати перерахунок проектно-кошторисної документації? Застарілої морально і в цінах 2013 року, а також зможе оперативно погодити її в Україні та ЄС?

- хто здатен вивести так званий «нуль», а подекуди і заплющити очі на низку порушень при попередньому будівництві, ефективно організувати тендерний процес, контроль, швидкі темпи роботи підрядників і до введення в експлуатацію кожного з 6 горе-будов?

За кожним з цих пунктів – чиясь відповідальність за питання вагою в десятки мільйонів гривень, майбутні перевірки правоохоронних органів і суди з попередніми підрядними організаціями, яким до того ж ДФС боргує вже на сьогодні.

І третє. Звідки гроші? Кошти українського державного бюджету мають якнайшвидше резервуватися на цілі завершення робіт, штрафних виплат в бюджет ЄС та тим, з ким не розрахувалися за підрядні роботи. Непросте рішення, але всі інші – програшні. Питання лише в тому, коли воно буде ухвалене. За риторику про те, що Європа нам вдруге виділить під це грант, було б добре назавжди забути усім представникам України.

На завершення

Після валу публікацій кінця лютого на цю тему зараз маємо тишу. І питання не в медійній активності, а в тиші на самих пунктах пропуску. І відсутності відповідей на запитання вище. А дуже не хочеться далі, щоб залишалося все як є. Розраховуємо, що ця стаття підштовхне Уряд і ДФС до вирішення створеної ними проблеми.

Олександр Ганущин, голова Львівської обласної ради;

Оксана Юринець, народний депутат України, співголова групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Республікою Польща, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Петро Порошенко запізнився на урочисте відкриття Форуму видавців у Львові на 50 хвилин
25 книжок 25-го Форуму видавців
УПЦ МП пригрозила «мирною громадянською непокорою» після надання автокефалії УПЦ
У рейсовому автобусі українець намагався ввезти з Польщі майже 80 кг макової соломки
Від Порошенка до Петриненка
За минулу добу на Донбасі загинули двоє українських військових
Головні новини Львова за 18 вересня
ЄСПЛ зобов'язав владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону Наталії Седлецької
Як Ленін українізовував Крим
РАГУlive. Випуск за 18 вересня