У вівторок, 18 червня, відзначають міжнародний день паніки. Ця емоція знайома кожному з нас. Вона у момент небезпеки заважає думати та діяти. А для декого це просто професійне свято. Ми підібрали фільми, в яких паніка – один з головних героїв. Адже недарма психологи вважають, що фільми жахів допомагають долати реальний страх.
«Кімната страху»
Panic Room, 2002, режисер Девід Фінчер
Після розлучення з чоловіком Мег (Джоді Фостер) із дочкою (Крістен Стюарт) переїжджають на нову квартиру у престижному районі міста. При огляді квартири вона знаходить «кімнату страху», кімнату в яку не можна проникнути ззовні і з неї можна спостерігати за всім будинком завдяки встановленим камерам. Кімнату було спроектовано на випадок проникнення бандитів. Першої ж ночі до будинку проникають злочинці. Мег, схопивши свою дочку, Сару, ховається в кімнаті. Звісно, Девід Фінчер – майстер паніки.
«Післязавтра»
The Day After Tomorrow, 2004, режисер Роланд Еммеріх, на головному фото
Вчений-кліматолог Джек Голл, перебуваючи в Антарктиді, виявляє, що на Землі настає глобальне похолодання й температура в океанах різко падає. Він попереджає американський уряд, але ніхто не сприймає його слова серйозно. Незабаром починаються глобальні катаклізми, на планету насувається льодовиковий період. Нью-Йорк завалює багатометровим снігом І поки жителі Америки тікають на південь, Джек вирушає рятувати свого сина Сема, який застряг у Нью-Йорку. Як і інші голлівудські фільми-катастрофи, цей протиставляє тих, хто піддався паніці тим, хто може її опанувати.
«Похований живцем»
Buried, 2010, режисер Родріго Кортес
Прокинувшись у темряві Пол Конрой, американський водій вантажівки в Іраку, розуміє, що він знаходиться в труні. Його поховали живцем. За допомогою запальнички він бачить свою пастку і усвідомлює, що йому не вистачає повітря. У труні Пол знаходить мобільний телефон для зв'язку із зовнішнім світом. Але виявляється, що це не приносить користі, бо Пола поховали посередині пустелі. Йому доводиться опанувати паніку та розраховувати тільки на самого себе.
«Дім, який збудував Джек»
Тhe House That Jack Built, 2018, режисер Ларс фон Трієр
На квитках та у програмі Каннського фестивалю (саме там відбулась прем’єра фільму) глядачів попередили, що фільм містить чимало насильства та попросили людей зі слабкими нервами бути обережними. Насильства багато. Нічого дивного, адже фон Трієр розповідає про 15 років з життя серійного вбивці Америки 70-х. Він ділить фільм на п'ять епізодів, де Метт Діллан у ролі маніяка вбиває та вбиває. Жінок, дітей, тварин… Жорстокості та цинізму що режисера, що героя межі немає. Маніяк хвалиться, що вбив 60 людей і вважає кожне вбивство досконалим твором мистецтва. Трієр аналізує власні страхи, депресії та фобії. Він копирсається у найтемніших куточках людини. Є він при тому провокатором чи пророком? Мабуть, і тим, і іншим. Загалом паніка – улюблена тема режисера. Згадаємо його «Меланхолію», фантастично гарний фільм, пронизаний жахом неминучої катастрофи.
«Поїхали!»
Freestyle, 2022, режисер Дідьє Барсело
І нарешті про паніку, але смішно. Що робити, якщо вас спіткав напад паніки прямо у власній машині? «Головне, зберігати спокій», – каже собі Луїза. Саме у цей момент машину разом із нею викрадає молодий злочинець. Так починається шалена пригода цієї дивної парочки: тієї, кого все життя переслідують невдачі, і того, хто завжди знаходить неприємності.