У насиченій програмі книжкового форуму та інших фестивальних тусовках варто не забути відвідати кілька музеїв, де тривають дуже цікаві виставки. Розповідаємо про кілька з них.
«Іван Остафійчук. Живопис. Графіка»
Національний музей (пр. Свободи), до 3 жовтня
Це великий ретроспективний проект, який представяєглядачам розвиток творчості художника: від його перших студентських етюдів, відомих графічних композицій та циклів, що вже стали класикою українського мистецтва ХХ століття, до зовсім нових робіт, які митець створював упродовж останніх років. У п’яти експозиційних залах представлено понад 150 творів, серед яких роботи зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького та з приватної колекції автора.
Знайомлячись із хронологією творчості Івана Остафійчука, з тематикою та ідейним змістом його творів, важко виокремити певні етапи. Перебуваючи в постійному творчому пошуку, художник працює циклами, які різняться технічними прийомами та засобами вираження, проте об’єднані властивим авторові інтелектуальним складником і балансом метафізичного відчуття комплексності світу та спокійного, в міру раціоналізованого способу творення довершених естетичних композицій.
Куратором виставки є Роман Зілінко.
Дві виставки Петра Гуменюка
«Тінь охоронець»
Палац Лозинського, до 3 жовтня
Велика ретроспективна виставка (на головному фото) Петра Гуменюка представляє зібрання творів художника, створені протягом кількох десятиліть.
«Його мистецтво загадково співіснує між буквальним та метафоричним, профанним та сакральним. Тіла зображуваних персонажів – крихкі, тендітні та ранимі, емоційно навантажені, майже завжди вони знаходяться у тісних просторах чи то криївок, чи то майстерень, чи то тюремних камер. «Неправильні» форми фігур цих персонажів сповнені особистих значень, що будуються на іконографічних референтах», – написав директор галереї Тарас Возняк.
«Іконопис»
Храм Івана Хрестителя, до 31 жовтня
Сакральному мистецтву Гуменюка властива виразна позаконфесійність – його твори не стверджують якоїсть однієї християнської традиції, а сягають основного –Христа. Використовуючи як східну, так і західну іконографію, Гуменюк не відчуває себе обмеженим нею. Християнська традиція минулого для нього це добре підґрунття для власного роздуму та власного пошуку, вважають організатори. Виставка відбуватиметься за підтримки галереї сучасного сакрального мистецтва «ІCONART».
Остап Лозинський. «Душа\Anima\Soul»
ICONART, 3 жовтня
Художник та іконописець Остап Лозинськийочолює ЛМГО «Асоціація музеїв та галерей» і є куратором, співкуратором і менеджером низки виставкових та видавничих проектів.
Виставка «Душа\Anima\Soul» міркує на тему, винесену у назву проекту. Коли і звідки вона появляється? Куди відлітає, скільки важить? Звичайно, художник не має відповідей на ці запитання, проте насичує кожну роботу неймовірною кількістю сесовних та візуальних деталей. Маленька виставка, що потребує великої уваги.
Микита Кадан. Людина-рана
Виставку складають чотири історії, кожна з яких розказана у діалозі з локаціями та артефактами Львівської галереї мистецтв, до 17 жовтня
«Зауваження щодо архівів, Каплиця Боїмів
Перша експозиця – «Зауваження щодо архівів», де роботи Микити Кадана з циклу «Зауваження щодо архівів» поєднані з фрагментами барокової дерев’яної скульптури з фондів Львівської галереї мистецтв. Спрямоване забування, втрата спадщини та її винайдення та витворення наново в процесі відновлення стають способами написання історії мистецтва. Реставрація обертається руйнуванням, а матеріальні докази цього руйнування стають новими культурними цінностями.
«Стрибок тигра» та «Віконце», Палац Потоцьких
«Скалічений міф», Палац Лозинського
Проект «Скалічений міф», створений у співпраці з кураторкою Джесікою Зихович, побудовано на співставленні мазохістично-фетишистської графіки Бруно Шульца з «Книги Ідолопоклоніння» та документальних фотографій Львівського погрому 1941 року.
Фото Національного музею, Львівської галереї мистецтв, ICONART