У четвер, 4 жовтня, Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
За повідомленням прес-служби Верховної Ради, відповідний проект підтримав 261 народний депутат, при цьому 26 нардепів проголосували проти. З поіменними результатами голосування можна ознайомитися за посиланням. Законопроект визначає українську мову як єдину державну та прирівнює до гімну, прапору та гербу. Відповідно публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами. Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Законопроект також вимагає від претендента на здобуття високих посад у владних структурах, медичних, освітніх чи юридичних закладах вільно володіти державною мовою.
Документом передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови і посаду Уповноваженого із захисту державної мови, який має контролювати виконання закону та розглядати звернення громадян. Законопроект також затверджує Державний сертифікат, який підтверджує рівень володіння українською мовою. Він матиме безстроковий термін дії і видатиметься Центром української мови за результатами іспиту. У статті 21 проекту також передбачається видання державною мовою друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні. Зокрема, визначається, що видавець, внесений до відповідного Державного реєстру, зобов’язаний видавати державною мовою не менше половини від усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж відповідного календарного року.
Текст прийнятого законопроекту був розроблений громадськістю та експертами, підтриманий міністерствами гуманітарного блоку, Вченими радами Київського та Львівського національних університетів, Києво-Могилянської академії, широким колом громадських організацій, культурних діячів, учених. Після доопрацювання у червні 2017 року законопроект внесений на розгляд парламенту профільним комітетом з питань культури й духовності та 76 народними депутатами – представниками Блоку Петра Порошенка, Народного Фронту, «Самопомочі», «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка, групи «Воля народу» та позафракційними. Законопроект врахував кращі положення всіх трьох раніше зареєстрованих проектів, більшість авторів цих проектів стали співавторами спільного доопрацьованого документу.