Напередодні весняного призову, який стартує 1 квітня, виникають запитання: Чи зобов'язані призовники вдруге, вп'яте чи вдесяте з'являтися на призовні пункти після чергового дострокового "дембеля"? Хто у такому випадку має нести відповідальність і відшкодовувати моральні та матеріальні збитки призовникові?
З дитинства мріяв Василь служити у армії. Старанно готувався фізично: крутив "сонце" на перекладині, ходив на руках, стрибав у річку з височезних дерев, виконуючи сальто, був найкращим футболістом школи, чудовим атлетом загалом.
Тому, коли виповнилося 18, повістки чекати не став, а сам з'явився до райвійськкомату.
Шалаш для вечоринки з молодшим братом і батьком сконструювали з молоденьких беріз, зв'язуючи їхні верхівки.
Після вечоринки попрощалися, рідні і друзі провели уранці хлопця на автобус, який прямував до райцентру.
І як же прикро було увечері повертатися у рідне село, додому людині, котра вже принаймі на рік викреслила себе із цивільного життя, відчула себе воїном, захисником Вітчизни.
Через деякий час Василя знову покликали до війська. Знову вечоринка, проводи, сльози і… знову повернення додому увечері того ж дня.
Покликали втретє і вп'яте, і вшосте… і знову додому.
Потроху Василь почав випивати.
Якось вечором, у сусідньому селищі, після проводів у армію, молоді хлопці, серед яких був і Василь, побили людину, яка від отриманих травм невдовзі померла.
Близькі родичі загиблого, прагнучи забезпечення справедливого правосуддя, запросили до селища журналістів.
Сюжет, у якому йшлося про те, що проти одного з молодиків порушували сімнадцять кримінальних справ, але жодного разу так і не осудили, показали у "Новинах" на каналі НТН.
Останню крапку в справі досі не поставлено, але Василь, який мріяв про армію, нині відбуває покарання за ґратами.
Пригадалося, як у 1990-му році, у Запоріжжі, сам я теж просидів на призовному пункті з понеділка до суботи, кожного дня повертаючись "з армії" ночувати.
Дивне відчуття "зависання" – своєрідний "вакуум" – ти ще і не в армії, адже згідно чинного законодавства для громадян, призваних на строкову військову службу початком проходження служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.
Проте вже і цивільне життя – тобі чуже…
Для забезпечення виконання плану призову на військову службу у радянські часи призивалося значно більше юнаків, ніж було потрібно. Так звані - "запасні".
Зважаючи на те, що ця ганебна практика, успадкована від СРСР, перетворилися на масове явище, стала системою, нині, напередодні весняного призову, який стартує 1 квітня, виникають запитання:
Чи зобов'язані призовники вдруге, вп'яте чи вдесяте з'являтися на призовні пункти після чергового дострокового "дембеля"?
Хто у такому випадку має нести відповідальність і відшкодовувати моральні та матеріальні збитки призовникові?
***
З А К О Н У К Р А Ї Н И "Про військовий обов'язок і військову службу"
Стаття 15.10. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом
районного (міського) військового комісаріату на призовну комісію
він несе відповідальність, установлену законом.
Стаття 335 Кримінального кодексу України. Ухилення від призову на строкову військову службу
Ухилення від призову на строкову військову службу – карається обмеженням волі на строк до трьох років.