Проект реконструкції площі Митної розрахований на два роки через нове озеленення. Окрім квітників із цвітінням у різні пори року, по периметру площі планують висадити нові дерева. До завершення робіт їх крони мають сформуватись. Власне тому реконструкція й триватиме до наступного року.
А ще на площі Митній вже не буде МАФів. Натомість, центральним об'єктом стане музей Пінзеля.
«Найцікавішим елементом проекту є світильники, які монтуються в гранітне замощення, вони розкидані хаотично по площі і фокусуються як молекули навколо входу в музей Пінзеля, щоб акцентувати, що є головне», - розповів головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.
Фасад музею Пінзеля мають відремонтувати до кінця року. За це взялась обласна адміністрація. А ось роботи на даху вже почали.
«Тендер відбувся, сума тендеру - 3 мільйони гривень. Фірма-підрядник вже приступила до виконання робіт. Задача дуже проста - цьогоріч роботи по даху завершити», - зауважив міський голова Львова Андрій Садовий.
Окрім трьох мільйонів за дах, на фасад музею потрібно буде ще 4 мільйони гривень. Натомість, безпосередньо площа і фонтан коштуватимуть 6 мільйонів.
«Фонтан залишається, так як більшістю голосів у дискусії вирішили, що цей фонтан є характерний для свого часу і повинен залишитися таким, як він є, але буде трошки доповнений більш сучасним фонтаном. Ну, і звичайно буде трошки змінено підземний перехід», - повідомила начальник міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.
Проте, наразі головні роботи на площі - заміна інженерних мереж.
«Фактично, ми міняємо повністю воду, робимо санацію по каналізаційних мережах, окрім того в межах реконструкції буде зроблена реконструкція мереж водовідведення, яку також ми робитимемо. Ці роботи ми плануємо завершити до кінця вересня. Вартість приблизно становить мільйон гривень. Третину коштів дасть місто, решту – наше підприємство», - прокоментував роботи директор МКП «Львівводоканал» Валентин Вольський.
Найдорожче на площі Митній коштуватиме замощення. Нові садові меблі стануть завершенням цього проекту і врешті-решт перетворять площу не лише на транзитну, але й на відпочинкову зону.