«Як тепер стало ясно – ректори є залежними, вони морально залежні, тобто, вони не є незалежні. У кожного з нас є багато чинників, що обумовлюють нашу поведінку, але головне питання: чим ми готові пожертвувати, щоб зберегти гідність?», - розповів ректор Українського католицького університету отець Борис Гудзяк.
«Міносвіти хоче контролю і покірної вищої освіти, яка не буде ставити надто критичних питань, таких, що «виходять за межі пробірки», - зазначив ректор УКУ в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Що казати, якщо витіснили з посади навіть Володимира Шевченка, академіка, ректора Донецького університету продовж 20 років. Він же не революціонер, а лише поважна людина, яка мала велику підтримку і пошану свого колективу і просто боронила майно, інтереси свого університету. Може, він поплатився за те, що він був одним з перших, через кого зблизилися Львів і Донецьк?! Саме на базі його університету в 2005 році відбувся Світовий з’їзд україністів у Донецьку. Це була знаменна подія. І таку людину, з такими регаліями, у такий спосіб витиснули з посади! Я вже не кажу про те, що далі сталося», - зазначив о. Б. Гудзяк.
«Наш консорціум завмер. Я не сказав би, що вже треба на ньому «хрестик ставити», але люди втомилися від боротьби, бо, повторюю, й попередня влада не зробила чітких кроків у закріпленні автономії вишів. Більшість ректорів є в незавидній позиції. Як тепер стало ясно – ректори є залежними, вони морально залежні, тобто, вони не є незалежні. У кожного з нас є багато чинників, що обумовлюють нашу поведінку, але головне питання: чим ми готові пожертвувати, щоб зберегти гідність?
Сьогодні ж міністерство прямо погрожує окремим університетам і ректорам: має бути так і не інакше, або ж ми вам скоротимо бюджет. Це вже відбулося з Львівським університетом. І тут можна казати: є криза – треба всі бюджети скорочувати, але це відбувається селективно, так, як з переслідуванням «корупціонерів». Сьогодні є страх: і люди бояться, і ректори бояться. Хотілося б заохотити один одного, але поки що не вдається. І наш університет пережив непростий рік, але Господь добрий. І ми бачимо, як певні відважні кроки чи кроки жертви все-таки винагороджуються», - зазначив о. Б. Гудзяк.