У Національному музеї Любомир Медвідь запрезентував серію робіт про блудного сина.
Його ремінісценсії таки принесли йому Шевченківську премію.
Насправді художник взявся за роботи про пошук змісту людського життя та віру в Господа ще у шістдесят четвертому. Однак тоді цикл називався "Евакуації".
Йшлося про мандри людського блудного сина. І лише цьогоріч Любомир Медвідь отримав за "Ремінісценції" найвищу нагороду - Шевченківську премію.
Тепер у нього чимало регалій: спершу заслужений діяч мистецтв, згодом - народний художник країни, академік Національної академії мистецтв та кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Любомира Медвідь добився успіху: влаштовував виставки в Європі і за океаном. Чимало з них - у приватних збірках. А ще у Київському музеї українського мистецтва, Львівській, Хмельницькій та Запорізькій Картинних галереях.