Досьє
Криштопа Микола – самовисуванець
Народився 26 квітня 1954 року у місті Новошахтинськ Ростовської області в родині кубанських козаків. Згодом батька скерували на підняття шахт східного Донбасу. Сам Криштопа почав працювати 1971 року слюсарем-ремонтником шахти ім. Кірова. Після закінчення 1978 року Новочеркаського політехнічного інституту отримав скерування у Львівсько-волинський вугільний басейн, де працював на шахті «Великомостівська» №9 спочатку гірничим майстром, згодом – заступником начальника дільниці, заступником головного інженера, зрештою головним інженером. З травня 1997 року став директором шахти, яка зараз відома під назвою «Надія».
Основну підтримку в регіоні Микола Криштопа здобув 2003 року, коли шахта, яку він очолює, вийшла зі структури «Львіввугілля» і стала самостійним підприємством у системі Мінвуглепрому України.
Опоненти та експерти називають Миколу Криштопу кандидатом від влади. Це пов’язано з тим, що на місцевих виборах-2010 він балотувався під прапорами партії «Сильна Україна» й увійшов до її фракції в обласній раді.
Не на руку кандидатові грає й те, що «Надія» почала розробляти пласти під Соснівкою, що може призвести до руйнування міста та екологічної катастрофи великих масштабів. Мешканці регіону забили на сполох, чим скористатись політичні опоненти Криштопи, організувавши пікети соснівців.
Крім того, придбавши «Західенерго», Рінат Ахметов відмовився від червоноградського вугілля, позбавивши Миколу Криштопу ринків збуту, тож тепер говорять про те, що шахті доведеться шукати нових покупців.
У 2011 році Микола Криштопа задекларував 530 тис. 480 грн сукупного доходу, зокрема 33 тис. 848 грн матеріальної допомоги. У власності має земельну ділянку та житловий будинок, а також два легкових авто. На банківському рахунку у кандидата зберігається 99 тис. 980 грн.
Одружений. Виховує сина. |
|
Досьє
Степан Курпіль – ВО «Батьківщина»
Народився 23 липня 1959 року в селі Пісочне Миколаївського району Львівської області. З 1981 року працював старшим кореспондентом Миколаївської районної газети «Ленінська зоря». З грудня 1981 по 1985 – молодший редактор, редактор, а згодом старший редактор видавництва «Каменяр». Також працював лектором Львівського обкому ЛКСМУ. З червня 1986 по вересень 1991 завідував відділом пропаганди, культури, літератури і мистецтва, був відповідальним секретарем, а потім – заступником головного редактора газети «Ленінська молодь» (тепер «Високий замок»). З жовтня 1991 по квітень 2006 – головний редактор газети «Високий Замок», редактор тижневика «Львівська реклама», голова правління ЗАТ «Видавничий дім «Високий Замок».
Із червня 1994 по березень 1998, а також з квітня 2006 — депутат Львівської облради. У 2005 році Степан Курпіль був призначений начальником виборчого штабу БЮТ у Львівській області та включений під №36 у список БЮТ на виборах народних депутатів України. Пропрацював народним депутатом України 5-го та 6-го скликань від БЮТ, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. На лютий 2012 року за час останньої каденції подав 22 законопроекти (з них щодо Львівщини – 0) і 18 запитів (з них щодо Львівщини – 3).
Основні козирі опонентів Степана Курпіля пов’язані з історією довкола приватизації газети «Високий Замок» (тоді видання Львівської обласної ради) та ЗАТ «Видавничий дім «Високий Замок» 1997 року. Уставний фонд ЗАТ акції: 50% належало засновнику «Високий Замок», а по 25% норвезькій компанії з обмеженою відповідальністю і дочірньому підприємству. Відтак опоненти закидають Курпілеві масове скуповування акцій, що належали працівникам «Високого Замку», а також на цій підставі конфлікт із працівником ВЗ Валерієм Сагайдаком, якого 2004 року поновили у газеті через суд.
Крім того, хоча зараз газетою «Високий Замок» керує дружина Курпіля Наталія Балюк, опоненти та експерти закидають кандидатові істотний вплив на редакційну політику газети.
Степан Курпіль задекларував 2011 року 254 тис. 989 грн доходу. У його власності – дві земельні ділянки, автомобілів немає. На банківському рахунку кандидата в депутати – 519 тис. 668 грн.
Одружений. Виховує двох дітей. |