У Дрогобичі розпочали реставраційні роботи в готичному костелі св. Варфоломія XV ст. У храмі відновлюватимуть розписи склепіння вівтарної частини, роботи триватимуть кілька років. Про це ZAXID.NET розповіли в Інституті Polonika, який керує роботами. Паралельно з фресками у костелі відновлюють вітражі та меморіальні таблиці.
Хоч історія святині у центрі Дрогобича і сягає періоду Середньовіччя, вона багато разів перебудовувалася, останні масштабні розписи виконав у XVIII столітті художник Андрій Солецький. Фрески у бароковій стилістиці містять ілюзійні зображення та відтворюють події з історії міста.
Спільна українсько-польська група реставраторів очистить розписи від забруднень, укріпить тинькову основу та виправить дефекти, а також доповнить живописні шари. Цей проєкт реалізує польський Фонд Незалежності, гроші виділять з грантової програми міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.
«Проєкт передбачає консервацію та реставрацію поліхромії у пресвітерію храму. Результатом цих робіт буде зупинення процесів руйнування та підтвердження естетичної та художньої цінності історичних поліхромних шарів», – повідомили 3 липня в Інституті Polonika.
Керівник департаменту аналізу та стратегії Інституту Polonika Міхал Міхальскі розповів ZAXID.NET, що роботи тільки почали. Попередньо треба провести мікробіологічні дослідження.
«Цього року Інститут Polonika має намір провести перший етап консервації та реставрації стінопису на склепінні головної нави вівтарної частини. Праці триватимуть кілька років. У костелі збереглися цікаві елементи інтер’єру з різних епох, там є розписи навіть кінця XV - поч. XVI ст. Фрески відтворюють сцени зі Старого і Нового Завіту і деякі події з історії міста Дрогобича. Наприклад, там є портрет короля Владислава Ягайла, який є фундатором святині, герб міста з топками солі», – зазначив ZAXID.NET Міхал Міхальскі.
Представник інституції наголошує, що костел у Дрогобичі має велику мистецьку цінність і є важливою спорудою спільної культурної спадщини Польщі та України.
Також у костелі відновлюють дві з чотирьох епітафійних таблиць XVIII століття, які виготовили в майстерні Казімєжа Кжементовського. Цей проект фінансує Фундація Боніфратерська.
Львівська реставраторка Марія Шумська-Барвінок лагодить вітражі костелу. Фахівчиня вже відновила центральний завівтарний вітраж, який 1934 року виготовили у Краківській майстерні Желенського. Зараз вона займається відновленням скла, яке знайшли на горищі дзвіниці.
«Реставратори заповнили незначні втрати дрібних фрагментів без видимих відмінностей від оригіналу. Свинцеве кріплення, яке стало крихким і потріскало від корозії, потребувало спайки. Вітражі поновили шпаклівкою, яка за десятиліття практично перестала виконувати свою функцію. Їх дуже детально і ретельно очистили від вапняних відкладень ззовні, бруду, пилу, піщинок та жирних плям від вихлопних газів, через що вітражі втратили свою прозорість», – розповіли у Polonika.
Частину робіт провели у попередні роки. У 2019 та 2021 роках Інститут Polonika профінансував збереження поліхромії у каплиці св. Анни та північній каплиці костелу, а також ремонт церковної дзвіниці. У 2022 році Skeiron зробив лазерне сканування храму.
У каплиці св. Анни законсервували живопис XVIII століття, очистили склепіння та стіни від перефарбування, доповнили штукатурку та захистили від подальшого руйнування.
У північній каплиці, яку прибудували до храму у XVIII столітті, 2021 року зняли вторинні шари у вигляді штукатурки та лакофарбових покриттів. Пізньобарокову поліхромію вдалося розкрити відносно цілісно. На східній стіні зберігся ілюзійний вівтар з фігурами святих, а у верхній частині – ілюзійне обрамлення вікна. На північній стіні – реліквії образів святих Кирила і Мефодія. На склепінні знайшли лише рештки попередніх шарів тиньку та фарбування.
Відновлені розписи каплиці святої Анни костелу Варфоломія (фото Пьотра Луговського)
Костел св. Варфоломія у Дрогобичі є пізньоготичною пам’яткою, який почали будувати за фінансування короля Владислава Ягайла в 1392 році. Перед ним там стояла дерев’яна церква, а ще раніше – терем княжого воєводи. Давньоруську оборонну фортечну вежу дитинця XIII століття пристосували під дзвіницю храму. Первісно, крім релігійних функцій, храм був оборонним, в середині XVI століття його реконструювали. Костел має довжину 42 метри, вівтар сягає 11 м. Зовнішні стіни метрової товщини викладені решітчастим візерунком червоною цеглою, їх підпирають середньовічні контрфорси.
У XVIII ст. інтер’єр костелу оздобив пізньобароковою поліхромією Андрій Солецький з Креховиць. Його ілюзійні розписи дуже нагадують фрески гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, який розписували приблизно у ті ж часи. Крім релігійних сцен, художники створили у костелі композиції й на історичні теми, наприклад, штурм козаків і татар 1648 року, надання австрійським цісарем Йосифом II давніх прав Дрогобичу та інші. Багато цінних елементів інтер’єру втрачено у роки Другої світової війни. Радянська влада знищила цінні вітражі, образи, вівтарі, орган і бібліотеку. Костел використовували як склад театрального реквізиту, а 1989 року його повернули місцевій римо-католицькій громаді.