У с. Дігтярівка Чернігівської області відреставрують церкву XVIII ст., яку збудував гетьман Іван Мазепа. Ініціатива з відновлення аварійної історичної споруди виникла ще 2011 року. Частину приміщення тоді вдалося відновити. Торік громадські активісти почали збирати кошти на чергову реставрацію даху, але в робочі плани втрутилася війна. Дігтярівка, яка розташована за 60 км від російського кордону, місяць була окупована російськими військовими. На щастя, історична церква не зазнала пошкоджень. Після визволення Чернігівщини ініціативна група повертається до втілення свого задуму. А львівський благодійний фонд допоміг зі збором коштів, наголошуючи на важливості збереження українських національних символів на прикордонні з ворогом.
15 тисяч золотих і угода з королем Швеції
Церкву Покрови збудували на пагорбі сіверського села Дігтярівка неподалік річки Десна у 1708-1709 роках з ініціативи гетьмана Івана Мазепи. Він виділив на храм 15 тис. золотих. Ця споруда є свідком політичних домовленостей українського гетьмана Івана Мазепи і шведського короля Карла ХІІ, за якими гетьман прийняв історичне рішення виступити проти російського царя Петра І під час Північної війни.
Церква збудована у стилі козацького бароко, та у ХІХ ст. куполи перебудовали так, що надало їм вигляду бань церков російської архітектурної школи. У Другу світову, як це не дивно нині, храм частково пошкодила радянська армія. У 60-і церкву свідомо руйнували, розвалюючи куполи і стіни, до цього приклалася місцева влада і колгосп.
«Візантійська традиція дала східний відтінок цьому бароко, яка наближає його до давньоруських споруд. Козацьке бароко проявилося в тому, що в камені втілювали зрубні дерев’яні композиції. Сильна народна течія дерев’яного будівництва впливала на формування мурованого. В архітектурі церкви прослідковуються класицистичні риси. Це один з найранніших зразків на Лівобережній Україні з проявами палладіанства», – пояснив ZAXID.NET керівник проекту реставрації храму архітектор Сергій Юрченко.
Проросійська політика та новітні окупанти
У церкві молиться громада ПЦУ. Настоятель Покровського храму о. В’ячеслав Павленко розповідає, що як тільки він почав ініціативу з відновлення церкви, відразу тут з’явилася і парафія УПЦ МП.
«Церква нікому не була потрібна. А коли в 2009 році я прийшов туди і почав щось робити, вони робили дзеркальні акції. Ми тут біля церкви поставили пам’ятний знак Мазепі і Карлу XII, як на другому березі Десни з’явився пам’ятник Петру І. Потім в приміщенні дитсадка зробили парафію УПЦ МП. Швидко вирішують всі питання, мають підтримку влади і бізнесу», – зазначає ZAXID.NET о. В’ячеслав Павленко, який є єдиним священиком ПЦУ на весь Новгород-Сіверський район.
Він розповідає, що коли президентом був Віктор Ющенко, храм планували повністю відновити. Попри свою цінність і давність церква є всього лиш пам’яткою місцевого значення і на балансі області, яка не має планів щодо її відновлення.
У 2011-2013 роках за кошти української діаспори відреставрували частину церкви, її південний приділ. Після початку війни у 2014 році роботи призупинили. Літургії у церкві Покрови відбуваються періодично, там дуже холодно зимою. Відтак у 2021 році виникла громадська ініціатива «Врятувати храм Івана Мазепи», до якої долучились архітектори, діячі культури, громадські активісти. Вони почали збирати кошти на покриття даху, щоб не замокала відновлена частина.
Частину храму відновили за кошти діаспорян у 2011-2013 роках (фото зі сторінки ініціативи)
На кінець зими на сторінці ініціативи у Facebook повідомили, що заявлену суму у 140 тис. грн майже назбирали, готувалися до початку робіт. Аж тут знову прийшла війна. І не просто бойові дії, а майже місячна окупація, в якій перебувала північна Україна.
Ініціатор зі збору коштів на храм Мазепи Юрій Бруєнко розповідає, що російські війська в’їхали в село з першого дня війни. Але вони його використовували здебільшого як коридор, тому ні село, ні церква не зазнали пошкоджень. Отець В’ячеслав не хоче розповідати про період окупації і каже, що наразі настрої влади і громади незрозумілі.
Можна сказати, церкву Покрови у Дігтярівці врятувало диво. Тільки завдяки тотальному невігластву росіян храм вцілів. Адже з історії ми знаємо, як Росія ненавидить постать Івана Мазепи, а Російська православна церква піддала його анафемі.
Правильні історичні акценти
А тим часом Православна церква України навпаки заявила про підтримку ініціативи відновлення храму Мазепи. Про це на початку 2021 року повідомляв предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Церква поклала ці обов’язки на створений при ній Фонд Мазепи. У Фонді ZAXID.NET наголосили, що першочерговим завданням є розробка проектно-кошторисної документації, від якої можна відштовхуватись і планувати всі інші роботи. Це також основа для фандрейзингу.
«Відновлення є актуальним. Але пріоритети в людей, що обіцяли нам допомогу, зараз інші. Ми не покидаємо цієї ідеї і після нашої перемоги ми повернемося до ідеї повного відновлення храму», – зазначив ZAXID.NET виконавчий директор Фонду Мазепи Василь Полуйко.
Не чекаючи на допомогу церкви і влади, після повної деокупації Чернігівщини і майже десятирічного простою ініціативна група відновила реставрацію церкви Мазепи. «Хочемо вас потішити доброю вісткою, що Дігтярівка вільна і наша команда та підрядники починаємо підготовку до поступового відродження святині, яка є символом нашої самобутності та незалежності!», – повідомили 7 квітня на сторінці громадської ініціативи «Врятувати храм Івана Мазепи».
Керівник проекту реставрації храму архітектор Сергій Юрченко зазначив, що купол над відреставрованою частиною був покритий руберойдом, його хочуть замінити на бляху. Для відновлювальних робіт в нагоді став проект реставрації 50-х років. Він так і не був втілений, але цінний тим, що там є розміри, детальні креслення карнизів, профілів, віконних обрамлень.
Ініціатор зі збору коштів на храм Мазепи Юрій Бруєнко розповів, що війна змістила пріоритети, але і відновлення цієї святині має велике значення для України. Тому роботи з реставрації потрохи продовжать.
«Ми би не хотіли, щоб воно залишалося на місці. Бо застійність в майбутньому ускладнить і здорожчить роботи. Церква напівжива, але це автентика. Вона була збудована майстрами-професіоналами. Всі роботи були продумані», – зазначив ZAXID.NET Юрій Бруєнко.
Потрібну суму для першочергових робіт в аварійній будівлі історичної церкви у Дігтярівці допоміг назбирати львівський благодійний фонд «Спадщина.Ua». Як зареєстрована юридична особа з банківським рахунком і доброю репутацією у сфері порятунку культурної спадщини за три місяці вдалося зібрати 122 тисячі гривень. Гроші переважно надходили з-за кордону від української діаспори. З них найбільшу суму, еквівалентну 3000 доларів, перерахував виходець з України, а сьогодні громадянин США Федір Закусило, а еквівалент 500 євро – мешканець Латвії Любомир Шеремета.
Керівниця БФ «Спадщина.Ua» Ганна Гаврилів наголошує на особливому символізмі, що український храм козацького бароко сьогодні стоїть на межі з територією ворога і ми відбудовуємо культові та патріотичні символи України, наче форпости.
«Сьоднішня війна – багатогранна, і кожен українець має в ній свій фронт. Ми як благодійний фонд працюємо на фронті культурно-релігійному. І нехай початок відновлення українського храму часів козацького бароко безпосередньо на межі з агресором стане символом незламності українського духу та української віри», – підкреслила ZAXID.NET Ганна Гаврилів.
Цього тижня майстри приступають до монтажу риштування, а збір коштів продовжується. Юрій Бруєнко наголошує, що проект із порятунку церкви в Дігтярівці має стати національним, адже символізує нашу державність, за яку боровся Іван Мазепа, наважившись на спротив Московському царству. Храм у Дігтярівці є символом боротьби українців за незалежність. Історики ставлять його в один ряд із церквою у Батурині та церквою Хмельницького у Суботові.