Чилійська студія Pezo von Ellrichshausen облаштувала ресторан у парку Les Jardins de Médongaule, що розташований в південнокорейській провінції Кьонгі, з 16 величезними зеленими бетонними колонами, передає Dezeen.
Ця височенна споруда поєднує в собі терасу на даху та ресторан, який є найновішим доповненням до нового комплексу ботанічного саду, розташованого на північному сході від Сеула.
Нове уявлення про міський простір Львова – продуманий, відкритий, живий. LEV Development не просто будує – компанія створює простір, що надихає, підтримує і гармонійно вписується в ритм життя. Покращуючи рівень життя наших клієнтів, LEV Development підіймає рівень життя в Україні.
Офіційна назва будівлі – Überhaus, що відображає її вигідне розташування з видом на сади, але архітектори Маурісіо Пезо та Софія фон Елліхшаузен називають будівлю Rest, вказуючи на її функцію як ресторану та місця відпочинку.
10-метрові колони організовують будівлю у чітку квадратну сітку, розсічену посередині бетонною плитою такої ж товщини. Ця плита утворює підлогу для тераси на даху, де балюстрада окреслює велике коло, визначаючи межу між доступним і недоступним простором.
Знизу розташований зал ресторану, підлога якого підвішена між бетонною плитою та похилим ландшафтом. А кухня та інші приміщення розміщені під землею і приховані під ступеневою площею.
«Відкритий план чітко поділений на три рівні», – пояснили Пезо та фон Елліхшаузен, які реалізували проєкт у співпраці з місцевою студією See Architects.
За їх словами нижній рівень повторює природний рельєф, з критим амфітеатром, спрямованим у бік нижньої частини долини. Середній рівень підвішений під товстою платформою, з діагональною симетрією, утвореною відкритими кутовими терасами на протилежних кінцях. А верхній рівень розташований над горизонтальною платформою без певного напрямку, з панорамним видом, обрамленим у різних напрямках 10-метровими, схожими на обеліски, окремо стоячими колонами.
Більшість відвідувачі потраплятимуть до ресторану та на терасу на даху через похилі містки, що плавно підіймаються з ландшафту, утворюючи акуратні кола. А інший шлях пролягає по гвинтових сходах у західному куті будівлі, які підіймаються від тераси зі сходинками.
Цей проєкт є продовженням ідей, покладених в основу павільйону Less Пезо фон Елльріхсгаузена в Канберрі (Австралія), який також відрізнявся чіткою сіткою з тонких вертикальних елементів.
Архітектори проєкту зазвичай використовують строгу геометрію у більшості своїх будівель, але саме в цих проєктах вони вперше розглядають колону як організаційний принцип. Вони пропонують використовувати колони по-різному: «як опори для гірлянд, свічок або навісів».