Режисер Івано-Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський став лауреатом премії імені Станіслава Вінценза. Нагородження відбулось на форумі Via Carpatia у Києві 13 листопада.
Сьомий міжнародний форум Центральної та Східної Європи Via Carpatia 2024, який цьогоріч вперше проходив в Києві 11-13 листопада, завершився врученням щорічної премії імені видатного друга України, польського філософа та літописця Гуцульщини Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів».
Ростислав Держипільський, режисер, актор, народний артист України, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського драмтеатру. У 2015 році він заснував Міжнародний відкритий фестиваль сценічних мистецтв «Час театру» та став генеральним директором Міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko.
Ростислав Держипільський у 2019 році став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка в номінації «Театральне мистецтво» за постановки феєрії-бурлеску «Енеїда» за поемою Котляревського, неоопери Hamlet за Шекспіром, притчі «Вона-Земля» за творами Василя Стефаника та театрального благодійного арт-проєкту «Оскар і Рожева Пані» за романом Шмітта.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google ДодатиКрім цього, Держипільський поставив вистави «Солодка Даруся», «Шлюха», «Нація», «Заробітчанки, або Мамо, повернись», «Майже ніколи не навпаки», «Три сестри», «Шаріка, або Кохання січового стрільця», «Інтимна зона», «Модільяні. Я пройшов мостом, якого не існує», «Гуцулка Ксеня» та Romeo&Juliet. Також він відомий за ролями у фільмах «Жива» та «Довбуш».
У минулі роки премію Вінценза отримували Юлія Паєвська (Тайра), Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Йосиф Зісельс.
Також у межах форуму Via Carpatia показали виставу Франківського драмтеатру «Дзяди» за однойменним твором Адама Міцкевича, який до сучасного контексту інтерпретувала польська режисерка Майя Клечевська. Прем’єра відбулася у залі ім. героя України Василя Сліпака Національної музичної академії.
Це перша постановка «Дзядів» Міцкевича на українській театральній сцені. Виставу визнали головною театральною подією 2023 року в Польщі. Також вона увійшла до шорт-листа в номінації «За найкращу виставу на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм» Фестивалю-Премії «ГРА». За словами творців, вистава розкриває антигуманну суть Росії, яка несе свої імперські цінності крізь багато років, і закликає українців та європейців продовжувати боротьбу за свободу України та опір агресії. Водночас акцентує на тому, що «хороших рускіх» не існує.
«Для поляків це, напевно, найважливіший твір авторства Міцкевича, і саме завдяки Івано-Франківському театру та українцям ми зрозуміли суть цього твору», – вважає польська режисерка Майя Клечевська.
«Майя Клечевська поставила “Дзядів” так, що п’єса має дуже чіткий, в хорошому розумінні, агресивний антиросійський дискурс. Я в черговий раз зрозумів, що в тому і є сила класики: сенси, які були закладені в тексти, написані ще тисячу років тому, чи 500, чи 200 років, дуже часто, на жаль, є актуальними і сьогодні. Міцкевич написав “Дзяди” у 1822-му, в той час, коли частина Польщі була в окупації під Російською імперією. Сам поет був змушений емігрувати, він не перебував у Польщі на той час, тому що це було небезпечно. Режисерка зробила виставу максимально сучасною і проукраїнською, про наших хлопців-полонених (за кордоном, зокрема в Польщі, цією виставою ми привертаємо увагу до наших полонених, до “азовців”). В оригіналі це польські студенти, які на той час скніли в російських тюрмах, а в постановці це українські полонені, які зараз сотнями перебувають у московитських тюрмах. У п’єсі йдеться про те, що польських дітей сотнями, кибитками вивозили в Сибір – і ми знаємо, що сьогодні сотнями, різними правдами і неправдами, українських дітей викрадають, вивозять до Росії. Ми говоримо про те, що це геноцид української нації. Також у виставі дуже різкий дискурс проти Московського патріархату. Чітко показано, що він століттями був ярмом для української нації. Ми розуміємо, що це ще один із видів зброї, за допомогою якої впливали і продовжують впливати на українців. Відтак нашим основним меседжем є те, що сьогодні все російське вбиває», – розповів Ростислав Держипільський.