Голова Верховної Ради Володимир Рибак виступає проти політизації історії України й Польщі й вважає необхідним розвиток дружніх відносин.
Як повідомляє прес-служба парламенту, сьогодні відбулася зустріч Рибака з Маршалком Сенату (головою верхньої палати парламенту) Польщі Богданом Борусевичем.
"Ми зацікавлені й робимо все для того, щоб гідно ушанувати пам’ять жертв українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни, що отримало назву "Волинської трагедії". Ми маємо докласти всіх зусиль для запобігання політизації питань трагічних сторінок в історії України й Польщі. Це потрібно для ствердження історичної правди й справедливості, дружніх і партнерських відносин між нашими народами", - говорить Рибак.
Він підкреслив, що Україна розглядає Польщу як стратегічного партнера, і високо цінує взаємини, які склалися між вищим політичним керівництвом обох держав.
"Ми маємо складне й суперечливе спільне минуле, що політичні сили як в Україні, так і в Польщі намагаються використовувати у своїх партійних інтересах", - додав Рибак.
Також Рибак вважає важливим пунктом порядку денного міжпарламентських відносин проведення в Києві найближчим часом VII засідання міжпарламентської асамблеї "Україна - Польща".
Він запросив польських колег взяти участь у заході й запропонував дипломатичним каналам домовитися про точну дату проведення і його тематику.
Як повідомляло агентство, Президент Віктор Янукович високо цінує підтримку Польщею євроінтеграційних прагнень України.
У квітні Івано-Франківська міська рада засудила наміри Сейму Польщі прийняти постанову про визнання Організації українських націоналістів і Української повстанської армії злочинними організаціями.
Раніше депутат Ради Володимир Литвин (позафракційний) пов'язував появу в польському парламенті проекту постанови про визнання ОУН і УПА злочинними організаціями з ослабленням міжпарламентського діалогу між Україною й Польщею.
Міністерство закордонних справ вважає, що можливе визнання сеймом Польщі ОУН-УПА злочинною організацією суперечить рівню взаємин між країнами.
Волинська трагедія вважається однією із найтрагічніших сторінок у спільній історії України та Польщі, а найактивніше пам’ятати про неї закликають представники "кресових організацій" (у тому числі родичі осіб, які до Другої світової війни жили на нинішній території України, що тоді входила до складу Польщі). За даними польських істориків, в результаті акцій УПА, які проводилися на Волині у 1943-1944 роках і мали на меті звільнити західноукраїнські землі від польського населення, загинуло від 50 до 200 тисяч польських громадян. Українські історики називають перебільшеними дані своїх польських колег.
Нагадаємо, також Верхня палата польського парламенту, Сенат, розгляне проект ухвали «Про визнання 11 липня Днем пам’яті мучеництва кресов’яків», в якому гостро засуджуються дії УПА. Текст проекту ухвали, поданого до Сенату 8 квітня 2013 року, містить формулювання, за яким цього року минає 70 років з початку «масових етнічних чисток польського люду на Волині, які проводили ОУН-УПА за підтримки українських селян».
Як розповів у коментарі ZAXID.NET голова польського Сенату Богдан Борусєвич, проект внесли представники партії «Право і Справедливість». «Будемо на цю тему дискутувати. Спершу проект розглянуть в комісії, а потім вже – на рівні Сенату. Наразі його розгляд ще навіть не починався, і коли почнеться розгляд на рівні Сенату буде залежати від того, коли його почне розглядати комісія. Скільки ця процедура може тривати – не знаю, вона не має визначених термінів», – зазначив він.
«Це – проект однієї групи. Будемо його розглядати. На сьогодні це все, що я можу сказати», – додав Богдан Борусєвич.
Зазначимо, що схожий проект ухвали раніше вже реєстрували у нижній палаті польського парламенту – Сеймі.
Нагадаємо також, що в грудні минулого року парламентська комісія національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд Сейму заяву із засудеженням акції "Вісла", під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Цей проект ухвали викликав хвилю протестів у польському суспільстві.