Сьогодні, 19 листопада, у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбувається міжнародна конференція на тему «Стан та перспективи Полтви у Львові».
Як зазначив у вітальному слові заступник міського голови Львова Василь Косів, якщо проблема стосується води, вона не може мати локального характеру. "У нашому випадку весь цей бруд зі Львова тече до річки Буг, згодом до Польщі. Відповідно ця проблема стає й проблемою наших сусідів", - зазначив Василь Косів.
Також він зазначив, що річки Полтви немає на географічній карті, люди на вул. Сахарова не знають, що вони живуть на березі ріки Сороки, і річка Зубра не присутня у свідомості львів’ян.
Мета конференції - підвищити обізнаність львів‘ян та влади у потенційних вигодах від відкриття ріки (чи її частини), а також наголосити на загрозі довкіллю та екології у випадку, якщо річка буде залишатись у такому занедбаному стані, як сьогодні.
Як зазначила керівник спільного українського-німецького проекту "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова" GTZ Іріс Ґляйхман, у Полтви є можливість відновитися.
За словами завідувача кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету Володимира Кучерявого, наприкінці ХІХ ст. були причини "замурувати" Полтву. "У XVII ст. Львів набирає вигляду міста, в той час Полтва оминає вали, на яких було місто. У ХІХ ст. місто намагаються окультурити, на поч. 1800 вирівнюють вали, по теперішньому проспекті Свободи, справа - вулиця, зліва - річка, обсаджена живоплотом. Уже у сер. ХІХ ст. місто було привабливим і благоустроєним. Однак через постійне будування у місті, річка була засміченою, її міський магістрат не міг тримати в порядку. А ще коли були паводки, як пише Крип’якевич, Полтва виходила зі своїх берегів, а на Галицькому передмісті захопила двох дітей, яких заледве вдалося врятувати. Це стало ще одним аргументом для магістрату, аби перевести Полтву в каналізаційний колектор", - розповів Володимир Кучерявий.
"Чи треба ревіталізовувати Полтву у центрі Львова?.. Полтва "жива", бо живі її витоки, які передусім треба рятувати. Мова йде про потік на Пасіках, що на Погулянці, потік Залізні Води, потік у Стрийському парку, Вулецький потік недалеко від кінотеатру "Сокіл", який постійно чистять діти з еколого-натуралістичного центру, натомість населення викидає туди сміття. Маємо ще також Голосіївський, Клепарівський, Кривчицький потоки. Потрібно їх ревіталізовувати, а потім говорити про те, щоб хоча б частково відкрити річку у місті. Я вважаю, що присутність міської влади у порятунку Полтви вкрай потрібна, адже, перш за все, треба відновлювати очисні споруди, які знаходяться сьогодні в катастрофічному стані. Принаймні вони не спрацьовують так, аби Полтва могла повноцінно "жити" нижче від них", - заявив Володимир Кучерявий.
Як зазначив керівник Музею Ідей, співорганізатор конференції Олесь Дзиндра, завтра учасники працюватимуть над ідеями та програмами ревіталізації Полтви.