Каннський конкурс, надзвичайно сильний цього року, завершився трьома фільмами, кожен із яких міг би претендувати на «Золоту пальмову гілку».
Одним з кращих в програмі став «Бакалавр» Крістіана Мунджу, один з двох конкурсних румунських фільмів. Головний герой, лікар, не бачить майбутнього у Румунії для своєї єдиної доньки. Він намагається їй організувати навчання у Великобританії. За кілька днів до випускного іспиту на неї нападає невідомий.
«Бакалавр»
Батько вимагає, що б вона все одно складала іспити й намагається вплинути на їх результат, задіявши усі свої зв’язки. Паралельно він, не сподіваючись на поліцію, шукає кривдника. Загалом маленька сімейна історія виростає у велику сагу, локальне стає універсальним, а кілька днів із життя батька та його доньки стає притчею про кохання, зраду та плату за компроміс.
Чимось схожий і фільм іранського режисера Азгара Фархаді «Клієнт». Тільки невідомий нападає на дружину, а власне розслідування веде чоловік. Так само в одній сімейній драмі, як у краплині води, відбивається уся ситуація в країні, в суспільстві тощо. За не надто вигадливою сюжетною лінією в обох картинах постають нашарування культур та сенсів.
«Клієнт»
Цікаво, що фільм було включено у програму вже після оголошення учасників основного конкурсу.
Поставили не крапку, а знак оклику у конкурсі Пауль Верхувен та Ізабель Юппер картиною «Вона». Ще один майже трилер, тільки рясно приправлений сарказмом. Героїня Юппер, донька серійного вбивці, вважає, що її зґвалтували.
«Вона»
Сам Верхувен назвав фільм гібридом американського та європейського кіно. Що стосується Юппер, то її майстерність у цій картині, набуває просто небаченої віртуозності. Актриса уже отримувала в Каннах дві «Золоті пальмові гілки».
Чи отримує вона третю, не відомо. Але чекати уже залишилось дуже недовго.